Володимир Скоробський (м.Київ).

Доповідь на конференцію ПРГС.

“Традиції розвитку Пластової громади”

Вашій увазі пропонується модель громади Пласту Національної Скаутської організації України. Дана громада включає в себе вікові групи дітей 6-11 років, підлітків 12-18, осіб від 18 до 30 років та людей яким понад 30 років.

Спільний інтерес для цих груп є різним, але ідея одна – виховати доброго громадянина своєї держави на засадах християнської моралі та виховній методі Пласту.

Якщо для першої вікової групи (6-11 рр.) була б поставлена за основу така мета, то вони б її просто не зрозуміли. А тому для них є метою гра, товариство й позитивні емоції.

Для наступної вікової групи (12-18 рр.) метою є самовдосконалення й реалізація своїх здібностей в колі однолітків через Велику Гру, здобуття признання інших. Також, відчуття спільноти однолітків, означає мати нагоду брати участь у самовихованні, здобутті рівноваги між почуттям самостійности й відповідальности.

Виховний поцес у цих двох вікових групах суттєво відмінні, оскільки молодша група проходить лише підготовку до процесу самовиховання, а в старшій групі якраз і відбувається власне самовиховання та становлення особистости.

Наступні дві вікові групи 18-30 та понад 30 рр., якраз покликані здійснювати виховний процес у двох попередніх вікових угрупуваннях у виховному та адміністративному секторах. Водночас старші особи не припиняють свого розвитку постійно самовиховуючись разом з дітьми, через власні приклади до наслідування їх молодшими, на ниві пластовій і громадській активно впливають на життя й розвиток суспільства.

Таким чином здійснюється мета Пласту яка дає можливість формувати особистість а заразом дає нагоду самореалізовувати свій потенціал у колі однолітків, а пізніше в суспільстві. Пластуни не обов¢язково мають займати ключові посади в державі, але в будь-якому місці своєї діяльности вони ширять принципи свідомої самовідданої праці на засадах чести й альтруїзму для спільноти, які закладалися в Пласті.

Пластова громада не є релігійною інституцією,- це справа Церкви й родини. Пласт вимагає від своїх членів релігійности, а сам лише створює умови для релігійних переживань на своїх заняттях, імпрезах, таборах особливо через життя в природі, через власний приклад дорослих осіб (виховників). Водночас Пласт співрацює з національними християнськими Церквами які нерозровно пов¢язані історично, культурно з українською спільнотою та родинам. Це дає можливість тісної взаємодії та співпраці Пласту з такими важливими інституціями як християнська Церква й родина. В самій основі Пластої виховної методи покладені засади християнської моралі, що дають напрямні у вихованнні свідомого громадянина, самопосвяти й самопожертви особи у праці для спільноти. І коли така особистість відчуває готовність до складення присяги то вона присягається на вірність Богові й Україні.

Пласт не є політичною організацією, але в ньому присутні політичні інтереси такі як самоврядування. Починаючи з найменшої вікової групи дітей 6-10 осіб (рій) які об¢єднуються в гнізда (2-4 рої) під опікою дорослої особи.

Особливо розвинене самоврядування у віковій групі підлітків (12-18 рр.) які об¢єднуються по 6-8 осіб в гуртки та курені 2-4 гуртки. В цьому випадку дорослі лише являються обсерваторами й консультантами, а весь процес самоврядування відбувається виключно юнаками й юначками вибраним ними самими проводом.

В провід гуртка й куреня входять різні діловоди від голови, скарбника, писаря, судді до інших додаткових форм діловодства.

Таким чином створюється модель мікродержави зі своєю системою керівництва та судочинства на виборній основі та за правилами Великої Пластової Гри.

Подібно й дорослі особи мають свої об¢єднання куренів за зацікавленістю. Тоб-то за певною специфічною формою самореалізації в таких ділянках як: туризм, екологія, військова справа, історичні традиції доби козаччини, стрілецтва та УПА, мистецьких спрямувань, морської, летунської та інших спеціалізацій.

Отже в Пласті присутній розваговий, реґіональний, локальний інтереси, зацікавлення в персональному рості.

Пласт приймає до себе будь-кого незалежно від його етнічної чи релігійної приналежности. Але пластунами стають лише ті, хто приймає вимоги Пласту закладені в його меті, що розкривається в Трьох Головних Обов¢язках вірности Богові й Україні, допомозі іншим та послухові Пластовому Проводу.

Відповідаючи на запитання: яким чином і чому людей об¢єднала Пластова Ідея? - дає сама історія .

Бажання українцями здобути свою Державу та підготувати кадри для управління нею. Ця мета є актуальною і на преломі ХХ–ХХІ століть. Загальний державний хаос по розпаді тоталітарного суспільства, атеїстичний світогляд, безчесність і непорядність урядовців, рабська психологія залежности від “старшого брата”; синдроми меншовартости, безініціятивности та відсутности досвіду демократичного розвитку українського суспільства й спричинив до того, що люди прагнуть змінити такий хід подій. Пласт, як модель мікросуспільства для них і є тим виходом із цієї складної ситуації. Ті хто зрозумів, що для цього потрібні довгі роки можливо не одного покоління, прилучилися до пластової громади.

Тому Пластова Ідея є одною з найкращих дієвих ідей, що закріпилася в українській спільноті від 1911 року, часу заснування Пласту, і діє безперервно досьогодні від 1989 року, часу відновлення Пласту в Україні.

Які ж перешкоди існують на шляху Пласту?

· У першу чергу низька самосвідомість посттоталітарного суспільства (залежить від реґіонів у меншій або більшій мірі);

необізнаність значного прошарку населення з історією України і Пластового руху зокрема. Це спричиняє іноді до негативного ставлення, а іноді ворожости населення східних та південних реґіонів України на початкових етапах які змінюються з часом;

· важка економічна ситуація в Україні ставить на коліна слабших, тих які не виховані на релігійному та патріотичному ґрунті, а тому будь-які негаразди економічного плану спиймаються як трагедія, оскільки матеріяльний добробут для атеїстичного суспільства ставиться на перше місце, духовність залишається поза увагою, як щось другорядне.

Для досягнення мети Пласту, як вище було зазначено, Пласт задіює внутрішні ресурси: виховників, батьків дітей, церковні громади.

Зовнішні: школи, навчальні заклади, студентську молодь, державні сектори, військові частини та інші.

Якщо говорити про досягнення інтересу пластової громади варто сказати, що мета Пласту не може бути досягнута в якомусь одному часовому проміжку, оскільки виховний процес відбувається постійно й на нього впливають історичні події та загальний стан суспільства відповідно до цих подій.

Тому критерієм оцінки досягнення мети може слугувати загальне покращення суспільства загалом через активний влив пластунів у різних ділянках суспільного, політичного, економічного та релігійного життя України, а це праця не одного дня.

Варто зупинити увагу на локальних угрупуваннях Пласту за місцем проживання, таких як пластові Станиці , що творять територіяльні об¢єднання всіх вікових угрупувань пластунів, їх батьків, церковних громад, та навчальних закладів де відбувається виховання молоді.

Критерієм оцінки успішного розвитку цієї громади може слугувати опінія батьків, вчителів, священиків, пластових виховників наскільки досягаються інтереси вікових угрупувань пластової станиці. А також думка самих пластунів та ширшого оточення з яким контактує Станичний Провід ( дорослі особи від 18 рр.).

Власне такий підхід може дати відповідь на наступне запитання: що сталося з громадою після досягнення ними бажаного інтересу?

Оскільки ми вже зазначали про те, що інтереси вікових груп різняться між собою при наявності однієї загальної мети виховати доброго громадянина, слід розрізнити досягнуте й те, що постійно має досягатися.

· Досягнення інтересу молодшої вікової групи 6-11 років є перехід до наступної вікової групи 12-18 рр. як запорука того, що дитина здобула певні навички у гурті ровесників, задовільнила психологічні потреби цього віку та потребує вже подальшої самореалізації в старшій групі однолітків у відповідности до психологічних особливостей старшого віку.

· Досягнення інтересу вікової групи 12-18 рр. є також перехід до наступного уладу в якому вже дана особа самореалізує здобуті в Пласті навички, знання та уміння на ниві виховного або адміністративного секторів життя пластової громади. Водночас відбувається процес становлення даної особи в суспільстві через здобуття вищої освіти. Досягненням інтересу цієї групи є її перехід до наступного уладу по закінченні 30-ти років.

· У цьому уладі понад 30 рр., особистість вже досягнула певного стану в суспільстві й громаді, як правило має певний фах, та створює свою власну родину. Водночас ця людина передає здобуті пластові та фахові знання, свій досвід власним прикладом попереднім трьом віковим угрупуванням. Вона не припиняє, а продовжує свій розвиток через навчання інших. Цей процес триває доти, допоки особистість у стані продовжувати свою пластову діяльність на користь пластової громади та суспільству загалом.

Отже підсумовуючи вищесказане можна сказати, що модель пластової громади на сьогодення є однією з найкращих в українському суспільстві в секторі виховання підростаючого покоління. Модель ця є багатогранною, всеохоплюючою та різновіковою з безперервним процесом здійснення мети, зі спільним баченням поставлених завдань і цілей, з постійною системою навчань для кожної вікової групи та можливістю самореалізації особистости. В основі цієї системи поставленні духовні ціности та загальнолюдські інтереси які не мають часових проміжків та є незмінними незалежно від історичних епох.