Основи скавтової методи

ОСНОВИ СКАВТОВОЇ МЕТОДИ

ПЕРЕКЛАД З ОФІЦІЙНОГО ВИДАННЯ МІЖНАРОДНЬОГО СКАВТОВОГО БЮРА В ЛОНДОНІ

ВИДАНО В ЮВІЛЕЙНОМУ ПЛАСТОВОМУ РОЦІ 1946/47

НАКЛАДОМ КООПЕРАТИВИ «ПЛАСТ».

ЗАМІТКА

Оце пояснення основних засад Скавтінґу обмежується до розглядання первісного ядра Скавтового Руху — юнацтва — у віці 11—17 років. Поширення цієї схеми, щоб вийти на зустріч потребам молодших хлопців (новаків) і молодих мужів (старших пластунів), — не порушує основного значення осередньої ідеї, довкруги якої розвинувся Цілий Скавтовий Рух.

Організаційних справ тут не узгляднено — вистачить завважити, що засада, яку заступав Бі-Пі - це децентралізація.

Сказане на цих сторінках — є спробою відповісти на важливе питання:

ЯКІ Є СУТТЄВІ ЗАСАДИ СКАВТІНҐУ?

ПОТРЕБА ЦЬОГО ЗІСТАВЛЕННЯ

Деякі засади скавтової методи можна найти в різних комбінаціях в інших видах діяльності й вишколу хлопців; що відрізняє Скавтінґ від усіх інших рухів — це синтеза цих засад. Поминання одної або більше з них дало б у висліді повний рух, а це не (згоджувалось би з ідеями, що їх сформував Бі-Пі у книжці «Sсоutіng fог Воуs» (1908) та виложив і розвинув у своїх дальших писаннях і промовах.

Він прийшов до переконання, що конче треба постійно виясняти її і практично застосовувати ці ідеї, бо багато скавтових (провідників не уявляли (а деякі ще й досі не уявляють) собі практичних висновків цих засад, або обмежувались тільки до одностороннього підходу до них, і їм бракувало зрозуміння, що для створення цілости треба б зібрати все разом. Тому ще й тепер конче треба пояснювати ці засади. Голос Основника Скавтінґу замовк, але він зберігся в його писаннях і в досвіді першої генерації його учнів, які продовжують його навчання. Тепер виступає вперед нова генерація, щоб дальше вести діло. Вся суть в тому, щоб і вона вповні «розуміла, чого навчав Бі-Пі. Щобільше в останніх часах мільйони мужів звикли до масових методів військового вишколу і їм не легко буде викинути їх з голови й прийняти, — так у практиці, як і в теорії, — особливі методи Скавтінґу. Старша генерація, яка знала особисто Бі-Пі, має обов'язок, супроти своїх наслідників — обов'язок поясняти й зберігати основи великого діла.

ЗАВДАННЯ СКАВТІНҐУ

Ц і л і

Під кінець свого довгого життя Бі-Пі зібрав цілі Скавтінґу в таких словах:

«У вишколі наших скавтів ставмо на перше місце вищі цілі — і, «зайняті дрібничковою діяльністю, не дозвольмо занадто забувати про них.

«Не дозвольмо, щоб технічна сторінка переважила моральну. Практичне пластування, лісова мудрість (життя в природі), таборування, мандрівництво, добрий вчинок, братерство при зустрічах па Джемборі — це все засоби, а не ціль.

«Ціллю є характер — характер з певним завданням.

«З цим завданням, щоб наступна генерація була здорова духом у цьому нездоровому світі і щоб плекала вище розуміння служби — чинної служби Любови й Обов'язку супроти Бога і ближніх» (1939).

Характер

«Характер» — це було слово, що його Бі-Пі постійно вживав при пояснені цілей і завдань, Скавтінґу. Що саме вій мав на думці? Відповідь можна дати його власними словами, цим разом з одного місця написаного в році 1913, де він розглядає виховну ролю Скавтінґу: «...виховання на високих ідеалах, на самодовір'ї, на почутті обов'язку, на силі духа, на самопошані і на пошані до інших — одним словом на тих властивостях, які творять характер».

Це завдання не є притаманне виключно Скавтінґові, хоч треба відмітити, що властивості які вибрав Бі-Пі, — справді подиву гідні. Але що відрізняє Скавтінґ від інших організацій молоді — це його д у х і м е т о д а.

ДУХ СКАВТІНҐУ

Всі способи окреслити дух або етос — засуджені на невдачу; суть скавтового духу можна найти в Приреченні й Законі.

Приречення

Хлопець складає зі своє ї в л а с н о ї свобідної волі приречення або присягу на свою честь—служити Богові, своїй Батьківщині та ближнім. Ця служба визначена Скавтовим Законом..

В першу чергу треба відмітити, що це Приречення є добровільним чином. Якщо застосовано до хлопця який-небудь рід примусу, щоб його приєднати до Скавтового Братерства, то його приречення не може мати ніякої моральної зобов’язуючої сили. Факт, що він свобідно взяв па себе це зобов’язання — вкладає на нього особисту відповідальність, що й дає велику силу.

По-друге, треба відмітити слова, що їх вложив Бі-Пі до Приречений: «н а мою честь». Він вважає, що одним з найважливіших наших завдань — розвинути почуття чести у хлопця, «...від цього, писав він, залежить ціла майбутня поведінка і дисципліна скавта. Метода, як защепити цю основну чесноту, полягає не так вже на приписах, як скоріше в трактуванні хлопця, як відповідальної істоти, якій можна довіряти. Довір'я викликає дальше довір'я».

Третє, то треба відмітити, це те, що Бі-Пі вложив до вступних слів Приречення думку: «я хочу зробити все, що в моїй силі». Він добре уявляв собі, яким великим викликом є Приречення і Закон не тільки для хлопця, але для кожного з нас. Тому він з розмислом підніс зобов'язання тільки до такого рівня, на якому і новак відчував би, хоч як трудне не було б його завдання, що він завжди ще буде вірний своїй присязі, як тільки він робить все, що в його силах.

Обов'язок супроти Бога

Обов'язок супроти Бога.— це основне зобов'язання, покладене на кожного скавта. В рамцях Скавтового Руху вповні респектується кожне віровизнання, до якого скавт належить. Від скавта очікують сповнення своїх церковних повинностей і заохочують його до цього. Скавти, які не належать до ніякої Церкви, зазнайомлюються з релігійними ідеями при спільних молитвах на гурткових сходинах і на скавтових Богослужіннях. Хто заперечує існування Бога — не може бути скавтом.

Вірність (лояльність)

Від кожного скавта очікують, що віл буде вірний своїй батьківщині та що служитиме їй по своїм найкращим силам, відповідно до кожночасних можливостей. Подібно як Скавтінг не приписує ніякої точно визначеної релігійної форми, так само він не обороняє якоїсь точно визначеної політичної філософії; його вишкіл на доброго громадянина не має нічого спільного з політичними партіями; Це справа дорослого громадянина, а не скавта, окреслювати — як має проявлятися його обов'язок супроти спільноти.

Закон

Скавтовий Закон подає в ясно зрозумілій формі кодекс такої поведінки, яка є основою доброї громадськості. Він ставить перед хлопця — в позитивній, а не в негативній формі — такі чесноти та обов'язки, як: честь, вірність, услужність, товариськість, лицарськість, послух, життєрадісність, господарність і чистота. Практичний спосіб їх здійснення дає життя в гуртку; і так: щоденний добрий вчинок започатковує вироблення звички думати про інших.

Клич

Також скавтовий клич «Будь готовий!» пригадує скавтові про дійсність Приречення і Закону. У своєму вишколі скавт готує себе, бути корисним для інших; він вчиться дбати про себе та зберігати холоднокровність у нещасті, щоб могти подбати й про інших.

У с м і х

Суттєвим первнем духа Скавтинґа — як часто Бі-Пі на це пригадував! — є ж н т т є р а д і с н і с т ь. Колись він казав нам не вести себе «проклято заповажно» і остерігав, що Скавтінг утратив би своє покликання і успіх, «якщо втратив би свій усміх». «Скавтінґ — це гра» — говорив він.

Різноманітність

Інший же важливий первень годі навіть окреслити словами; його віддає вислів Бі-Пі: «завжди свіжі зворушення все новими пригодами». Ця любов неочікуваного є ознакою правдивого скавта. «Я мало користуюсь системою цілком завершеної рутини в будинку Головної Скавтової Квартири» — писав Бі-Пі. Ось тому він підкреслював також, вагу живої уяви у скавтового провідника.

ДІЯЛЬНІСТЬ СКАВТІНҐУ

Привабливість

Схема вишколу, яку уложив Бі-Пі, основується па використовуванні природних хотінь хлопця, які являються поштовхами до такої діляьности, що має його привабити й втримати. Ось як він писав в квітні 1922 р.:«Прислухуючись або розпитуючи, розвідай у них, яка діяльність /найбільше відповідає їй, і тоді старайся її наскільки можеш уможливити їм — зрозуміло, якщо тільки вона взагалі може бути корисною для хлопців». Важним є відмітити останнє застереження: «якщо вона взагалі може бути корисною...« Тут має скавтовий провідник важливу відповідальність за вибір, — по нараді й узгідненні зі самими хлопцями, — такої діяльности, яка найкраще відповідала б завданням нашого вишколу. В цій справі є наших провідником книжка: «Scouting for Boys», але Бі-Пі ніколи не вимагав, щоб цей підручник рішав у всіх питаннях; він нам постійно піддавав думки нової діяльності й очікував, і що скавтові провідники — так, як і він, — будуть постійно стежити за новими способами для приваби й утримання наших хлопців. Треба відмітити дві характерні риси цієї схеми:

Життя в природі

Правдивий Скавтінґ завжди відкликається до того первня волоцюги, піонера й відкривача-дослідника, що є частиною нашої вдачі й найбільше проявляєтеся у хлоп’ячому віці. Звідсіля значення першого речення з уступу «Пояснення Скавтінґу» у книжці Бі-Пі: «Scouting for Boys»:

«Під словом «Скавтінґ» розуміємо чинність і прикмети лісовика, відкривача-дослідника й оборонця границь».

Скавтінґ є рухом молоді на, лоні природи — і це є одна з його сутніх прикмет. До якої міри нас часом не заганяли б до хати такі умови, як: погода, темнота чи життя в місті, — ми завжди мусимо дивитись на те, як на найменш некорисну необхідність, що ніколи достатньо не заступить нам життя в природі. Будинок Головної Квартири є необхідний для багатьох завдань, але Скавтінґ не зродився в будинку; правдиве поле діяння Скавтінґу — це поля, ліси, широкі простори просто неба.

Досягнення

Підростаючий хлопець хоче бачити, що він поступає вперед у своїй зручності й умінні практичних речей. Бі-Пі вийшов на зустріч цьому хотінню с и с темою відзнак, що є невід’ємною частиною Скавтінґу. Маємо відзнаки вправності — на скавта Третьої, другої і першої кляси — за здобуття всестороннього скавтового знання; інші відзнаки заохочують до здобування знання, корисного для суспільної служби; інші маїють на меті побільшити зручність скавта в житті під вільним небом; ще інші піддають йому улюблені заняття та цікаву роботу на час дозвілля. Широка різноманітність, що її дає Скавтінґ, не є продумана як заохочення до здобування якнайбільшого числа відзнак; її завданням є — спонукати до поступу навіть найменш талановитого хлопця.

МЕТОДА СКАВТІНҐУ

Єдина метода

Особливо характерною прикметою Скавтінґу є метода вишколу, що її уклав і вдосконалив Бі-Пі. Він опрацював її в часі досвіду з вишколом молодих вояків, як військових звідунів в Індії й Африці. Він переконався, що їм недоставало найбільше таких прикмет характеру, як: іціятива, самопевність і наполегливість. Здобуте на тому полі знання він застосував пізніше до вишколу хлопці».

Гурткова система

Ключем до тої методи є гурткова система, цебто, щоб навести власні слова Бі-Пі, — «з'єднання наших хлющів у постійні банди під проводом одного з них самих, — банди, що є їх природною організацією для гри чи забави».

Гурток 6—8 хлопців є вистачаючи малий, щоб кожний з них відчував, що він може грати самостійну ролю як «один з банди».

«Кожна одиниця в гуртку несе відповідальність — і в домівці і в таборі — за свою точно окреслену участь в успішній праці цілости».

Під проводом гурткового, що увесь час несе особисту відповідальність, гурток поступає вперед при здоровому суперництві з іншими гуртками; він стає родиною, зв’язаною міцними вузлами вірности; коли скавти обговорюють способи й засоби для збільшення своєї справности, — то вони вчаться штуки суспільного життя і штуки віддавати й приймати те, що є необхідне в спільних справах. Це є — «Всі за одного й один за всіх»!

На Курінній Раді або відправі гурткових, коли вони зійдуться, щоб обговорити справи куреня, вони здобувають — майже непомітно — дальший вишкіл у демократичному житті, так притаманному правдивій громадськості.

Трудна і д е я

Нічого дивного, що Бі-Пі уважав необхідним постійно пояснювати значення гурткової системи. Звичайний спосіб вишколу відбувається етапами, при допомозі розмов і доповідей. Це найлегший спосіб праці. Впорядник іде додому в почутті, що він щось виконав. Однак з наголосом треба було б запитати: «Але чи скавт виконав що-небудь? Чи він причинився чим-небудь до справи і чи, цей спосіб розвинув власні здібності й характер?»

Тільки не масова метода!

Бі-Пі був великим, а навіть завзятим противником кожної масової методи вишколу. Тому, говорячи про скавтові табори, він сказав:«Скавтові табори повинні бути малі — разом не мав би таборувати більше, як один курінь; але навіть і тоді кожний гурток повинен мати своє окреме шатро, в деякій віддалі від інших. Це останнє — з огляду на розвиток відповідальності гурткового за його окрему частину». Так само він не любив «капральщини» (дрилю). В «Scouting for Boys» він писав: «Військова капральщина прямує до знищення особистости, тоді як ми змагаємо до того, щоб розвинути у скавтів індивідуальний характер. А коли вже раз звикнемо до капральщини, вона мучить хлопця, який тужить за цим, щоб видуритись у якомусь зухвалому вчинку, тощо; вона, капральщина, притуплює його його бистрість. Наша мета — зробити з наших скавтів молодих лісовиків, а не наслідувати вояків».

Навіть щодо фізичного вишколу — він волів класти натиск на те, щоб зробити хлопця «особисто відповідальним за своє власне здоров'я і щоб його тілесний розвиток — при допомозі його індивідуальних вправ та зусиль — зробити його приватною справою і перенести на заощаджені ним вільні хвилини». Діяльність Скавтінґу на лоні природи достачає нам природні способи, які сприяють здоров'ю і тілесній справності. Так вертаємось назад до гурткової системи — «ключа до успіху» — як її назвав Бі-Пі. Ця метода «забезпечує кожному скавтові індивідуальне трактування, а його зростаюча відповідальність і самодовір'я стають майном громадськості.

СВІТОВИЙ СКАВТІНҐ

Скавтінґ не був запланований як універсальна система вишколу хлопців, але виявилось, що ідеї й методи, зібрані разом генералом Бі-Пі, мають далеко ширше застосування, ніж він це собі уявляв. Край за краєм переконувався, що Скавтінг відкликався до хлопців так, як ніякий інший спосіб вишколу не був у силі зробити. Так виковано ще дальші звена для взаємин між народами. Щоб вийти па зустріч національним потребам поодиноких народів, неминуче мусять наступити пристосування подробиць і організації, однак Скавтінг можна уважати за правдивий тільки тоді, коли він матиме характерні прикмети, коротко з'ясовані па цих сторінках:

Добровільне Приречення і Закон скавтової поведінки.

Поступову й привабливу програму діяльности у вільній природі.

Систему відзнак для спонукання скавта до поступу вперед.

Вишкіл характеру, оснований па гуртковій системі.

ЗАВВАГИ ПЕРЕКЛАДАЧА

Основи скавтової ідеології і методики поданої в цій книжечці — у надзвичайно легкій і приступній формі. В тому криється певна небезпека, — небезпека, що книжечку будуть читати дуже швидко й поверхово. А тимчасом тут кожне речення, а часто й поодиноке слово, — з'ясовує нам дуже важливі, основні засади Скавтінґу. Розміри книжечки й її особливе призначення не дозволяли ширше розгорнути кожне пояснення, подати до кожного твердження — відповідну /переконливу аргументацію. Тому цю книжечку треба читати дуже уважно, студіюючи майже кожне речення, кожне слово.

Пластуни повинні особливо уважно поставитись до студіювання цієї книжечки: вони повинні обговорювати її на своїх гурткових сходинах. Тому допоручається до програми гурткових сходин вкладати по черзі поодинокі уступи цієї книжечки. Призначити одного члена гуртка для підготовки гутірки на вибрану тему; інші члени гуртка зобов'язані продумати всі аргументи «за» і «проти», щоб і собі взяти активну участь у гутірці. Гутірку започатковувати прочитанням вибраного уступу.

Тільки так засвоїмо собі ці основні засади скавтової ідеології і методики праці, що без лих ніякий Скавтінґ не маже бути — правдивим Скавтінґом!

Інж. Е. Г- А