Дубе, кріпись!
Дорогі друзі й подруги!
Була би велика помилка з мого боку зашуміти про наше Ювілейне елике Багаття взимку. Почали готувати одразу, а 13 падолиста - найвідповідніший день, щоб оприлюднити. Тим, хто приїхав, це гарна нагода ще раз пережити його прекрасні миті. Тим, хто не зміг, - можливість якнайшвидше довідатись, що і як було. Публікую Хроніку в нашому блозі, бо ще не навчився робити це так гарно, як робили подруга Діброва і подруга Анна Мамчур, ШОК. Щонаймеше, маю бажання навчитись. Щиро дякую всім, хто встигнув надіслати свої спогади. А для тих, хто, з поважних причин, не встиг, зарезервую місце в різдвяному числі. Читаймо, на вуса й коси мотаймо.
Бук-догори-корінням, КВД
Теплий відблиск ЮВБ-2023
Коли планувалось і готувалось ЮВБ-2023, згадував, що було важливого і запам’яталось з попереднього ЮВБ- 2018. Це і конференція про історію і видатні постаті ДК, виставка, присвячена «Пендзелю» у Рогатині, ватра на Соколі, випробовування нових членів куреня. Були сумніви, чи у такий тривожний час вдасться зібратися на курінну раду, чи на часі ювілеї. Добре, що військово-історичний вишкіл для юнацтва «Стрілецька слава» у Рогатині пройшов вдало, і не потрібно було переживати і за юнацтво, і за проведення багаття одночасно. Бо спочатку планувалось, що це буде в одні і ті самі дні. Для проведення ЮВБ Божа Сила спрямувала нас до святого місця - Свято-Успенської Унівської Лаври, осередку греко-католицького чернечого життя монахів Студійського уставу. Саме тут за переказом перебуває Ангел України.
«Верещали» ми (якщо пасує так за дубовою традицією назвати наші виступи у цьому оповитому молитвою місці) у великій кімнаті, що знаходилась за трапезною, в історичній будівлі монастиря. На стінах старовинні образи, хрести з музейної колекції монастиря і величезний портрет Андрея Шептицького. Цей інтер’єр надавав нашій сесії величного, урочистого і таємничого характеру. І жарти, якими зазвичай прийнято пересипати промови дубовокористих діловодів, десь танули у таємничих склепіннях стародавнього монастиря під важкою вагою древніх віків, відлік яких монастир розпочав ще у ХІV столітті. Тут відчувалася блаженна тиша і особливий плин часу. А ми все переривали цю ідилію своїми насущними розмовами і голосними емоціями. Друг Тарас час-від-часу підключав по телефону до нашої бесіди друга Вирвизуба. Виступали крім мене про своє пластове життя з часу останнього багаття і Скок і Шервуд і Штрих і Лемко.
Після обіду вдалося піти у мандрівку і вийти на Черенечу гору з молитвою по Хресній дорозі на місце, де споруджений пам’ятний хрест Героям Унівського бою. Згадали ми героїв-повстанців, їх провідника «Яструба», Дмитра Карпенка з Полтавщини.
|
 |
 |
Духовне слово і молитву творив друг Скок, який також відправив і панахиду на монастирському кладовищі по дорозі згори. А біля потічка внизу почались випробовування для наших нових членів куреня. Щоб отримати курінну хустку, відв’язати її від дерева, треба було перейти через потічок по линві на досить непоганій висоті. Але цей перший етап випробування пройшов успішно, і після вечері ми перейшли до наступних етапів. Нові кандидати до куреня мали показати свою вправність у складанні і розпалюванні ватри, приготуванню веселої імпрези. Пісні звучали, настрій був піднесений.
І настала мить складати курінну присягу і мить постригу у члени куреня. Для цього згодилася чудова козацька шабля у мистецьки різьбленому дерев’яному футлярі з зображенням козака-характерника і дубових листків-жолудів, яку люб’язно для курінного церемоніалу передав друг Гук. Друг Скок постриг у Молоду кору подругу Волошку і друга Скіфа.
А тоді ми зібралися у просторому конференц-залі будинку для паломників, де відбулася дуже важлива подія ЮВБ. Подруга Дитина і друг Скіф презентували виставку, присвячену історії Пласту. Блискавкою і громом для всіх стали плакати про засновників нашого куреня, матеріали про яких з архівних джерел по золотій піщинці «намили» для майбутньої Золотої книги про історію куреня наші друзі зі Львова.
|
 |
 |
 |
Завершилось ЮВБ недільною монастирською Службою Божою. Чарівна золота осінь в Уневі увійде в історію куреня ще й тим, що тут почав відростати на нашому Віковому Дубі Львівський конар. Дякую всім за спільну молитву, підтримку і приязну атмосферу нашого цьогорічного Ювілейного Великого Багаття-2023. Дубе кріпись!
Дорога курінна спільното! Маю честь представти вам подругу Дитину, пл. сен. пр. Ольгу Свідзінську - похресну маму нашого куреня. Саме так, без перебільшення - похресну маму. Саме завдяки їй я знайшов "Дубову Кору". Саме завдяки їй праця наших славних засновників і попередників продовжилась в Україні. Роки плинуть, стає чоловік забудькуватим. Дякую ЮВБ , що нагадало мені про це, і прошу прийняти Дитину в нашу родину.
Дорогі мої дубовокористі!
Випала мені свого часу нагода привести курінь «Дубова кора» на українські землі. І це не вигадка! Не розповідатиму про передумови і обставини, скажу лиш, що колись давно познайомила друга Скока з Люлькою. За океаном курінь завмирав, перспективи були настільки сумні, що у виданні «Курені УПС» 2005 року Люлька констатував: «Дубова Кора існуватиме, аж доки не помре її останній член»… Знайомство виявилось корисним! Адже тепер ми спільно відзначаємо 75-літній курінний ювілей і начебто на Вічну ватру не поспішаємо.
*
Господь тоді попровадив мене іншим шляхом, не менш цікавим, ніж, сподіваюся, був у той час ваш. Він дав мені нагоду зануритися у пластове минуле, а відтак творити спільно з пластовими і непластовими друзями великий проєкт — табір і громадську організацію «Вирій» (не думайте, це не порушує Слова Чести, що я давала колись разом з Пластовою Присягою). Завдяки цьому проєкту у мене була можливість 8 років поспіль відвідувати Любачівщину і бувати в місцях, де провів свої дитячі роки наш дорогий Вуж, Теодозій Крупа. Вірю, що ми колись усі разом відвідаємо його рідне Залуже і походимо вулицями давнього Перемишля, де він навчався у гімназії. «Вирій» живе і надалі, хоча воєнні обставини не дають проводити таборів та експедицій на втрачених українських етнічних землях. Останніми роками ми створили путівники двома повітами Польщі і, можливо, колись це продовжимо.
*
А 75-ліття у славному Уневі відзначали ми тепер разом. І мені було дуже приємно перебувати у вашому колі. Багато хто запитує, чому ж я не заміню свою сеньйорську хустку на хустину ДК? Я також себе про це запитувала. Нехай тепер я не перевантажуватиму вас тривалим читанням і викладом тих роїв думок, що гостили останнім часом у моїй голові. Матиму за велику честь називатися вашою хресною, робити для куреня якісь добрі діла, наскільки це буде у моїх силах. Думаю, наш з другом Скіфом ювілейний дарунок вам сподобався.
*
І наостанок, як додаток до цього листа, хочу зробити ще маленький презент — перепис (воно ж рецепт) того печивка, яке усім засмакувало. З уваги на те, що хлібної закваски у багатьох немає, пропоную тут простішу, «молочну» версію, вона не менш вдала. Оригінальний рецепт належить харків'янці Олені Железняк, що навчає пекарському ремеслу наживо і на сторінці @PalyanytsyaBread в інстаграмі (це не реклама; мені довгий час дуже бракувало такої вчительки). Тож читайте додаток.
Дубе, кріпись!
Ваша Дитина
- Крекери
Усі виміри подано в грамах.
Борошно (пшеничне цільнозернове або різні суміші) 500
Сіль 10
Сода 5
Приправа (сушені трави, насіння тощо) 5
Усе ретельно змішати.
Олія 140
Додати в суху суміш, перемісити чистими руками, щоб зволожилося все борошно. Утвориться крихта, руки лишаться сухими. Важлива деталь: така кількість олії з оригінального рецепту мені видається завеликою, я знижую її до 80 г. Відповідно, кількість рідини (води) потрібно збільшити.
Квасне молоко 100
Вода від 50 (залежно від вологоємності борошна та інших факторів — може бути до 100)
Якийсь міцний алкоголь 25 (опція не обов'язкова, додає хрусткости, в процесі випікання перетворюється на інші сполуки).
Перемісити, щоб тісто було злегка вологе і збиралося у велику кулю. Накрити від завітрювання хвилин на 10, тим часом сода почне реагувати з кислотою молока.
Розділити на кульки для розкачування (я роблю зазвичай три або чотири), розкачати тонким шаром. Можна це робити на папері для випікання (мені незручно, бо папір возиться разом з тістом). Я роблю це на силіконовому килимку. Потім круглим ножем (як для піци), шпателем або ще чим розграфити (сіточкою, ромбиками). Можна вирізати склянкою і накладати на деко, але я люблю розкачати тонко, не більше 3 мм, його вже не перекладеш. Можна також збризнути водою і посипати грубою сіллю, можна поробити виделкою дірочки… То вже все на ваш розсуд.
Ставити для випікання у заздалегідь прогріту духовку на 180° приблизно на 15 хвилин. Готові крекери легко відстають від силікону чи від паперу і по надрізах ламаються.
Смачного!
Пише друг Штрих
З’ясувалось, що унівський монастир - закритий монастир студійського уставу - не такий вже й закритий. Тут можна замовити готель, харчування, провести різні заходи у формі конференцій, зустрічей, бажано духовного характеру. Єдина заувага, що наш курінь в міру галасливий, а тут майже на кожному кроці висить табличка "Зберігайте тишу". Бажаю, щоб наступні заходи, які будемо проводити саме тут, були трошки мінорніші.
Настала приємна мить прочитати спогади нової Зеленої Кори, котра започаткувала Львівський конар - подруги Волошки ( 48-а в курені від 1948 р.Б., символічно, чи не так?) і друга Скіфа ( відповідно - 49-ого).
Ювілейне Велике Багаття «Дубової Кори»
Дубе, кріпись!
Число 75 асоціюється мені з досвідом. Число 13 - з несподіванками. Тішусь, що 4-5 листопада 2023 р.Б отримала новий досвід та приємні несподіванки, розділивши Ювілейне Велике Багаття «Дубової Кори» з чудовими людьми, і таки приєдналась до 1Ɛ Куреня УПС як Зелена Кора. Цьогоріч дубовокористі відзначили 75 річницю створення куреня. Ювілейне Велике Багаття запалало у Святоуспенській Унівській Лаврі: дружні обійми, відкриття та молебень, безкраї розмови про те, що вдалось за рік та планування майбутнього. Проте - плани планами, а Бог собі знає своє.
Після мандрівки на Черенечу гору на мене, Олю Марків та Петра Слободяна чекали випробування, так як намірились приєднатись до куреня. Вже за деякий час, упоравшись зі всім, під потріскування ватри - присяга на вірність курінним законам і звичаям, доторк шаблі до правого й лівого рамена… і закрасувалась курінна хустка з дубовим листком і жолудем на краю.
|
|
|
|
Продовжили Велике Багаття першого дня надзвичайно цікавою розповіддю про історію виникнення Пласту та 1Ɛ Куреня УПС «Дубова Кора», зокрема. Колосальну дослідницьку роботу для цього провели та організували виставку хресна мама куреня подруга Дитина, пл.сен.пр.Ольга Свідзинська та друг Скіф, пл сен.пр. Петро Слободян.
А недільний ранок другого дня розпочався зі сходу сонця – наче крила ангела чи то птаха над лісом розпливлися хмари, освітлені сонячними променями. Далі продовжили подячною Службою Божою в Лаврі, помолившись на добру працю 76-го року куреня. До слова, провід залишили той самий: Кора Вікового Дуба - друг Бук-догори-корінням, Скрипляча Пила - друг Скок, Муравель - подруга Шервуд, Довбня - подруга Ластівка, Гайова ДЛ - подруга Синиця. Вітаємо нового хорунжого - друга Штриха.
За Новий Люд!
Подруга Волошка, пл.сен.праці
07 листопада 2023 р.Б
Друг Скіф
4-5 листопада 2023 року в Уневі відбулося Ювілейне Велике Багаття «Дубової Кори» з нагоди 75-ліття. Для мене це Багаття особливе, оскільки тут я пройшов випробування і був прийнятий до куреня з числом 49. Мені це Ювілейне Багаття запам’яталося переправою на витягнутих руках та збиранням дров навпомацки.
Увечері, після ватри, ми
з подругою Дитиною мали нагоду презентувати фрагмент виставки «В пожежах
всесвітніх...» (до 110-ліття Пласту та 100-ліття куреня «Лісові чорти»), яка
відбулася в 2022 році у Львівському історичному музеї. З нагоди 75-ліття
«Дубової Кори» ми підготували п’ять додаткових постерів про історію
заснування куреня число 1Ɛ. При цій
нагоді хочу подякувати всім, хто допоміг з підготовкою цих матеріялів:
першочергово співавторці Олі Свідзинській, а також Андрію Ребрику, ЦМ, за
надані цифрові копії пам’яток і документів з Пластового музею (Парма, США),
Тарасу Гривулу, ОЗО, за копії матеріялів з кримінальної справи Теодозія Крупи.
Я вдячний друзям
(зокрема, коровим кумам Шервуд та Скоку), які запросили мене пластувати разом,
і сподіваюся, що буду корисним для «Дубової кори».
Скок
Вирішив їхати машиною. Не геройський вчинок, хотілось, щоб і Лемко, і Синиця долучились. Але у Синиці в п’ятницю заняття в другу зміну, та ще й поважні гості з фронту. Вже коли доїхли з Лемком до Рівного, здогадався, як можна було зарадити тій справі. Приїхати до Житомира ввечері у п’ятницю, далі – разом із Синицею до Рівного. Там переночувати. А в суботу раненько – в Унів. Може, дасть Бог, колись іще скористаємось цим рецептом.
П’ятниця. Вечір у Львові. Площа Ринок.Затишна кав’ярня. Посмакували кавою і сирниками. Дякую другові Тарасу за гостину. Трошки погомоніли про церемоніяли, узгодили пляни на суботній ранок.
Пластун точний. В Унів прибули вчасно.
Зустріч, вітання. Відкриття ЮВБ. Молебень до Пресвятої Богородиці в каплиці біля ікони Унівської Богородиці та 8-ї копії Туринської плащаниці. Сніданок у трапезній і конфренція в маленькому
конференц-залі, що там же знаходиться. Звіти (КВД - презентація. Скрипляча Пила – коротенько, Муравель
– усно. Попросили в майбутньому письмовий звіт), затвердили видатки Дупла,
абсолюторій, вибори.
Нове Верховіття:
Кора Вікового Дуба – Бук-догори-корінням
Скрипляча Пила – Скок
Муравель – Шервуд
Суд Дубової Кори
Довбня – Ластівка
Її помічники – Вирвизуб і Штрих.
За Гайову для «Дубового Листя» просили і далі
бути Синицю.
Монастирський цвинтар. Панахида.Тут спочивають світлої пам'яті владика Юліян
Вороновський, мій вчитель і співсвятитель, о. Василь Вороновський, мудрий
порадник і наставник.
Початок Церемоніялу. У «Книзі законів і Звичаїв Дубової Кори» читаємо: «5.8.Церемоніял «Дубової Кори» – курінна таємниця». А ми вже трошки описали його. І попередні згадували в розмовах. Питання - чи треба робити це на широкий загал? Корові Куми зробили все необхідне, щоб для кандидатів не бракувало несподіванок. Ватра. Чарівна паличка Скока. Пісні. Особливо урочисто прозвучав марш «Сотні Сіроманців».
Із гір Карпат несеться гомін волі. Із гір Карпат несеться волі зов… Там синьо-жовті лопотять прапори – Там вже заграла Українська кров. (2)
Але й без жартів ми не можемо. Дякую Лемку за прекрасний романс про львівських Ромео і Джульєту. Для львів'ян то знайомо, а нам історія про панну Францішку засмакувала. Так само, як і курінний хліб із жолудевого борощна- щораз смачніший. Пластова таємниця - на наступному ВБ Лемко плянує пригостити нас курінною кавою.
Плян праці на 2024 р.Б. Протокольно не затверждували, та й Книга протоколів, як ви пам'ятаєте, у нас категорично заборонена. Радше - визначили напрямні, поки що без точних дат: Курінна розколяда (ZOOM). Мале Багаття (4 рази, напевно, теж у ZOOM, але, бажано, бодай раз точно - очно). Велике Багаття. ВиСоТа (може, сплав по Дністру?). День духовної віднови в Уневі (не тільки для куреня, але й для всіх охочих). 6. Хроніка ДК (зима, весна, літо, осінь). Презентація виставки '"Історія Пласту'"в станицях (Дитина і Скіф підтримали цю ідею).
Завершую коротенько, бо північ - не за горами, щоб устигнути вам надіслати. А вичитувати вже часу нема, вибачте, якщо десь залишились помилочки.
Вечеря. Виставка. Ніч вже йде… Нічна тиша.
Неділя. Вставання. Світанок. Кава. Служба
Божа. Закриття. Прощання. Роз’їзд.
Завершальний акорд - на зворотній дорозі у Житомирі завітали з Лемком до Синиці.
Тричі всім - Слава! Тричі дякую всім!!!
Насамкінець пригадаю, що наша «Книга Законів і Звичаїв» писалась тоді, коли ще не було мобільних телефонів, інтернету, месенджерів, вайберів тощо. Тому дещо архаїчно звучить прохання «Писати до Верховіття ДК звіти, листи (принайменше раз у три місяці), надсилати інформації зі свого побуту, життя, зі своєї праці, ділитися не тільки щастям, але також турботами, смутком, недостатком, тощо.» Хоча було би зовсім не зле, якби ви таки писали Верховіттю. А дальша вимога – « Висловлюватися щодо справ, порушених у хроніці» - свою актуальність не втрачає. Не менш важливим є і відписувати на листи, відгукуватись на телефонні дзвінки, заклики та на інформації, не забувати, що ще живуть інші пластуни, які чекають вістки від вас. Щиро бажаю, щоб нічий каламар не припадав пилом! І - перш ніж попрощатись - продовжимо конкурс. Лента вгадала - ватра. Але яка саме? Хто біля неї? Питання - звідки зображення? - не задаю, сам вперше довідався про це на виставці. Запрошуйте! Приїдемо, покажемо, розкажемо.
Відповідальний за випуск:
Скрипляча Пила
Хроніка – письмовий
документ, в якому нотуються, по можливості, всі моменти з життя куреня та його
членів.
В електронному форматі
матеріали подаються на адресу s.prudko@ukr.net
Раківка, року Божого
2023, місяця падолиста, дня 13
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар