Як не згадати про нашого Люльку, одного зі семи співзасновників куреня!
Нашу Скрипучу Пилу! Завдяки його натхненній праці багато десятиліть готувались
випуски «Шуму Дубової Кори – хроніки нашого життя». Появу перших дубовокористих
дібров ув Україні завдячуємо його і Вужа-з-обтятим-хвостом невтомній праці.
Пл. сен. кер. Юрій-Мирослав Левицький народився 23 квітня 1923 р.Б. у с.
Володимирці, Жидачівського р-ну Львівської обл. в сім'ї о. Володимира і
Марії-Климентини з роду Добрянських. Вчився у Володимирцях, Журавні, Стрию. Середню
освіту завершив у Львові в 1941 р.Б. з відмінним атестатом. У роках 1942 — 1944
студіював хімію в Політехнічному інституті Львова на фахових курсах, а в 1946
р.Б. — у Мюнхені.
1944 р.Б. заарештований ґестапо за звинуваченням у приналежності до УПА і засланий
до таборів у Німеччині.
Після війни виконував обов'язки крайового референта УПН у британській
окупаційній зоні Німеччини. У 1948 р.Б.
відбувся крайовий пластовий сеніорський табір
«Трипілля» під командою пл. сен. Теодозія Крупи, ДК, в якому за бунчужного був
наш Люлька. Про цей славний табір більше можна прочитати (і варто це зробити) в
«Шумі Дубової Кори, ч. 1».
1950 р.Б. переїхав до Канади й
оселився в Монреалі. Тут продовжував виховну працю в новацтві, організовував
вишколи новацьких виховників, проводив численні новацькі табори.
Голова Комітету побудови каплиці на пластовій оселі Батурин в 1978-79, а
пізніше -опікун цієї каплиці. Писав мені
Люлька, що їздив туди щоліта.
Двічі відзначений орденом св. Юрія в сріблі. З 1965 р.Б. активний член
Орлиного Круга. В 1970 р.Б. зредаґував одне число Вогню Орлиної Ради.
Наш Люлька – знаний мовознавець і громадський діяч.
У роках 1951–1964 викладав українську мову в Монреальському університеті,
де 1961 р.Б. здобув ступінь д-ра
славістики за дисертацію «Лексичні канадизми в мові українців Монреаля». Від
1958 р.Б. був за директора суботніх
курсів українознавства у Монреалі. Голова Української шкільної ради Квебеку. Член
Братства українців-католиків ім. М. Шашкевича та станиці Монреаль.
Автор енциклопедичних довідників «Мови світу» (Вид-во Отців Василіян
"Місіонер", 1998) та «Людські мови» (в 2 т., Монреаль; Л., 2013); численних
публікацій у часописах «Америка» (Філядельфія), «Батьківщина», «Наша мета»
(обидва – Торонто), «Літературна Україна». Переклав з іспанської мови збірник
проповідей о. Хосе-Марії Ескріва де Баляґер «Ось приходить Христос» (Торонто,
1988).
В бібліотеці куреня зберігається праця Люльки «Мій рід» і доповідь в НТШ
про парохію св. архистратига Михаїла в Монреалі. Люлька брав активну участь і
підготовці і святкування 100-річного ювілею парохії. За адресою https://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region?articles_p=180
під датою 27 лютого 2007 р.Б. знайдете його статтю про цю парохію.
На землі стан Люльки був підперезаний і світла засвічені (пор. Лк.12:35). У небеса, на Вічну ватру, відійшов 12 квітня 2014 р.Б. у
Монреалі, провінція Квебек, Канада. Хай небесне сяйво допомагає нам гідно продовжувати його і всіх наших
попередників працю.
Немає коментарів:
Дописати коментар