Я вже зареєструвався. А ви?
https://www.facebook.com/plast.org/photos/a.771876679495305.1073741828.771816316168008/1359323027417331/?type=3&theater
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Патрон Пласту
"Нам поможе святий Юрій, ще й Пречиста Мати... "(із козацької пісні) детальний життєпис дивіться в розділі "методичних матеріялів"
Прапор
Патрон куреня Архстр. Михаїл
Пластун вірний Богові...
"Хто не вірить в Бога - не може бути скавтом" (Бі -Пі)
Предтеча скавтового руху письменник Ернест Сетон Томпсон
Справжнє ім`я – Ернест Еван Томпсон. Народжений у містечку Савт-Шилдс (графство Дарем, Велика Британія) в родині нащадків лорда Сетона, графа Вінтонського. У 1866 році родина перебирається до Канади. Дитинство майбутнього визначного письменника проходило в лісах поблизу містечка Ліндслей. Талановитий письменник та педагог в одній особі, він написав такі захоплююючі книги, як "Дикі звірята, котрі я пізнав", "Філософія життя серед природи", "Індіяни пустелі". Саме в них він розвинув свої думки щодо пізнання природи і виховання серед неї. Недарма його називали "апостолом природи". Він створював "індіянські організації", влітку проживав з своїми вихованцями серед природи, вивчав з ними поведінку птахів і тварин. Сетон Томпсон був переконаний, що природа може позитивно виховувати людину, позбавляти її поганих рис характеру і сприяти переосмисленню сенсу життя. Таким чином, саме він організував властиво перший скавтовий гурток .У 1902 році Сетон засновує «Вудкрафтівське індіянське товариство» ( під назвою "Товариство березової кори") - організацію для хлопчиків, котру пізніше в багатьох рисах скопіював скавтовий рух. (Сетон особисто був знайомий з полковником Байден-Павелом, засновником бойскавтого руху). Врешті, Сетон Томпсон в 1906 році заснував "Лісову школу Америки", а коли почав ширитися заснований Байден-Павелом скавтовий рух, став 1910 року очолювати рух бойскавтів Америкиі, а 1915 року засновує Вудкрафтівську лігу – американський аналог рухові бойскавтів.
Засновник скавтинґу
генерал Байден Павел (БІ-Пі). При розгляді окремих аспектів теорії та практики скавтинґу, найперше варто підкреслити, що, за своєю суттю, він виступав як “Велика Гра” для молоді, а не якась науково-теоретична система. Водночас у ній закладалися великі потенції для постійного саморозвитку та самовдосконалення. Ось як каже про це сам Бі-Пі: “ Скавтинґ – це гра для хлопців під проводом хлопців, що в ній старший брат створює молодшому братові здорове середовище і заохочує його до здорових занять, що допоможуть розвинути в ньому громадянські чесноти.” Бі-Пі був противником будь-яких штучних організаційних форм, тому він не творить відразу скавтової організації, а тільки пропонує певні ідейні заложення, певну виховну програму і методичний підхід та поручає застосовувати їх на терені вже існуючих в Англії організацій молоді. Себто на початку скавтинґ повстав як ідейний рух молоді, а потім – для порядкування виховних справ цього руху повстала скавтова організація.
Співзасновник Українського Пласту його ідеолог
Олександер Тисовський, "Дрот". Визначення поняття “Пласту” за Тисовським, одним із перших засновників Пласту на Україні: “ Пласт -- це організація молоді для всестороннього патріотичного самовиховання.” У визначенні окрім громадянського призначення Пласту висувається на перше місце організація, як форма побудови Пласту для зреалізування його виховних цілей, побіч іншого елементу пластової виховної методи – самовиховання. Щоб знищити почуття меншовартости, треба було загамувати психічний процес денаціоналізації та упадку моральної сили. Саме на це в українській дійсності спромігся Пласт. Але з уваги на те, що всі важніші для будови власної держави психічні вартості були вже зіпхнуті в пересічного українця в глибинні шари його свідомості, треба було їх викликати знову на поверхню, а через характер української пластової ідеї є в порівнянні до англійської скаутської ідеї революційним. Та пластова виховна система, себто пластовий виховний матеріал, пластова ідея і пластова виховна метода відповідали не тільки потребам перевиховання української нації, а й психологічно відповідали менталітету українця в історичному аспекті та мали своє віддзеркалення в традиції українського виховання. Коли ми пригадаємо замітки в справі виховання молоді, подані Володимиром Мономахом, і порівняємо їх з принципами пластового виховання, то матимемо дуже малі різниці, що випливають не так із суті одного і другого виховання, як радше із різниці цивілізаційних та історичних епох, тодішньої та сучасної.
Співзасновник Пласту ідеолог військового пластування
Іван Чмола, "Чмоль". Пластовий гурток Чмоли був першим, поруч з гуртками Олександра Тисовського та Петра Франка, став одним з трьох джерел зародження Пласту - української національної форми скавтинґа.Іван Чмола став засновником пластового таборування, ділянки, де він заслужено був визнаний кращим скавтмайстром. Людина вічного чину, далека від наївного теоретизування. Знавець і любитель природи, всесторонній спортовець, досвідчений у практичних вправах. Вроджений провідник, зокрема для тих, що вміють так, як він, кинути себе всього на службу ідеї … Чмола - реальний практик і жертовний співпрацівник … Чмола, своєю чергою, поставив Пласт якнайближче на службу визвольних змагань.
Співзасновник Пласту
Петро Франко.Організатором ще одного осередку став син Великого Каменяра Петро Франко, що тоді вчителював. У грудні 1911 року він створив т.зв. пробний таємний гурток при філії Української гімназії у Львові , куди ввійшли учні старших класів. Його діяльність проводилася на основі скавтового підручника Байден-Павелла в перекладі на польську Мелковського. В березні 1912 року він переріс в досить чисельну пластову організацію яка існувала до часу 1-ї світової війни й нараховувала бл.120 членства. Третій пластовий гурток П.Франко заснував на початках квітня 1912 року в дівочій семінарії Українського педагогічного товариства у Львові, провід якого згодом передав учителям. Головний ухил робився в них на фізичний вишкіл, в якому їх організатор бачив головне покликання скавтинґу..У 1913 році видає книжечку «Пластові ігри та забави».
Комендант Пласту на Карпатській Україні
Леонід Бачинський, “Примружене Око” – нерозривна частина семи декад історії українського Пласту, “Вуйко Квак” – усміхнений приятель дітей та молоді, добродушний, але й суворий у вимогах до них, бо завжди мав на увазі основну мету: виховання нової української Людини. Вчений та популяризатор широкого діяпазону, громадський діяч, музейник, організатор...Скавтмастер Леонід Бачинський — великий будівничий українського Пласту на Закарпатті у рр. 1923 — 1929, лишив по собі ідейних пластунів, що виростали на правдивих пл. провідників і повели закарпатську пластову молодь слідами свого Великого Вчителя.
Перший Начальний Пластун
Северин Левицький, "Сірий Лев". Зі здобуттям посади Верховного Отама й фактичним очоленням Пласту, С. Левицький діє у таких напрямках як внутрішня реорганізація Пласту, поширення членства між ремісничу й сільську молодь, відсіч намаганням відсепарувати “шкільний” Пласт від головного Пластового проводу, поширення Пласту на Волинь, підпорядкування Верховній Пластовій Команді Пласту на Закарпатті й Буковині, організація еміграційних пластових осередків по українських студентських центрах та ін. За його участі було створено нові пластові улади – новацький, старшопластунський і сеньйорський. В 1947 р. на пластовому з’їзді в Реґенсбурґу проголошують його Начальним Пластуном. Відтоді стоїть він на чолі всьог українського пластового руху, як уособлення організаційної єдності, його безпереривноі дії і традиції. Його авторитетові підлягають усі вияви пластової діяльности, де б вони і в яких організаційних формах не проявлялись.
Великий Добродій Пласту митрополит Андрей Шептицький
Перший Опікун та Добродій Пласту після нагородження пластовою "свастикою Вдячности" в товаристві з Сірим Левом. Верховний Отаман УПУ Северин Левицький помістив у газеті “Діло” статтю спростування, де пояснив значення “свастики вдячности” як найвищої нагороди УПУ, яка вручалась визначним Добродіям за довгі роки допомоги Пласту. При цьому було додано:“Наша відзнака була оформлена на зразок загально у скаутських організаціях прийнятих взірців у формі свастики. Підстава – книжка “Scouting for boys”…приносить взірець такої відзнаки, а “Ilustrovany Kurjer codzenny” робить із відзнаки нашого Пласту політичну сенсацію”.
Пластова свастика Вдячности
На початку XX ст. свастика з’являється в Галичині як різновид відзначення в українському молодіжному товаристві „Пласт”, У «Пласті» 20-их років існувала ціла система відзнак та нагород, які носились на однострої членами організації. Розробкою та затвердженням їх для українських пластових товариств займалась Верховна Пластова Команда (далі ВПК) на Закарпатті. Тут були розроблені відзнаки служби, вміння, старшинства, гуртків і т.д. Серед нагород ВПК існувало два види свастики: 1. “Свастика заслуги” - згадується вже в 1921 р., у 1922 р. її було вручено відомому пізніше українському поету Богдану Кравціву. 1927 р. ВПК затвердило “свастику заслуги” як одну з найвищих пластових нагород, котрою нагороджували лише за “заснування нових куренів, їх взірцеве ведення і піддержування пластового духа у важких обставинах”. 2. “Свастика вдячности” — цим різновидом нагороди ВПК нагороджувала осіб, які стояли поза Українським Пластовим Уладом (далі УПУ), але своєю працею чи фінансовою допомогою внесли великий вклад у розвиток Пласту. Дана нагорода підтверджувалась грамотою ВПК. Окрім цього, ВПК постановила:”відзначені цією свастикою мають право вимагати від пластунів кожночасної послуги-помочі”. Ця свастика відома з документів з 1926 р. Так, у тому ж році був нагороджений отець Тит Войнаровський, референт таборів ВПК, у 1928 р. — о. Василь Лисиняк. Найбільшого розголосу набуло нагородження цією відзнакою у серпні 1930 р. митрополита Андрея Шептицького, коли він перебував в обласному пластовому таборі на Соколі.Перші зображення пластових свастик відомі з матеріалів пластового архіву, за 1923—1924 рр. Це три проекти свастики, виконані графічно Омеляном Тарнавським ймовірно для українських пластових товариств на Закарпатті. На них зображена свастика з гаками напрямленими вправо по ходу годинника. На її фоні у трьох варіантах зображений щит із гербом Закарпатської України і пластовою лілеєю. Нажаль поки що невідомо, чи були ці проекти затверджені ВПК, і яку конкретно свастику(“заслуги” чи ”вдячності”) було запропоновано, бо О.Тарнавський виїхав до Одеси, де був репресований органами ВЧК. Пізніше, у 1927 р. у виданні УПУ “Пластовий однострій”, автором якого був Василь Кархут, з’являється зображення та опис призначення “свастики заслуги” та “свастики вдячності”. Правда, в даному випадку конфігурація самої свастики змінилась: якщо на проекті О. Тарнавського була зображена свастика із гаками по ходу годинника, то на зображенні свастики, яке запропонував В.Кархут, і затвердила ВПК, гаки повернені у протилежний, лівий бік. На “свастиці заслуги”, поверх пластової лілеї і Тризуба, в колі з явилось зображення якоїсь тварини та птаха (зображення нечітке). В 1930 р. “свастика вдячності”, якою було нагороджено митрополита Андрея Шептицького, постає у зміненій формі: гаки свастики знову напрямлені вправо по ходу годинника. Зображення на свастиці залишилось сталим: Тризуб, переплетений із пластовою лілеєю.
Один із семи. Стара Кора, Скрипляча Пила, пластун сеніор довір`я Юрій Мирослав Левицький, Люлька.
Основниками Куреня "Дубова Кора" були сім пластунів сеніорів, а саме: д-р Теодосій Крупа (Вуж-з-обтятим-хвостом), д-р Юрій Левицький (Люлька), Ірина Матла (Пила), мґр.Олександр Матла (Балаган - перший курінний), д-р Василь Плющ (Ведмідь), інж. Володимир Шехович (Мацьку) і д-р Антін Шутка (Іцик).
32. Стара Кора, Муравель, пластун сеніор праці о.Сергій Прудко, "Скок"
Скок. Народився 3 вересня 1955 р.Б. в Київі. Вивчав українську філологію в Київському державному університеті (4 курси). Закінчив редакторський факультет Львівського поліграфчного інституту і підпільну семінарію УГКЦ. 21 вересня 1990 р.Б. з рук бл.п. Митрополита Володимира Стернюка прийняв дияконські свячення, а на Покрову 1991 р.Б. бл.п. Патріярх Мирослав Іван Кардинал Любачівський уділив йому ласку ієрейських свячень. З того часу служить у Вишгороді, парох Собору Вишгородської Богородиці, митрофорний протопресвітер, канцлер Київської архієпархії УГКЦ.Одружений, має двох синів – Тараса (27 р.) і Олеся (24 р.)вихованців Пласту. З паніматкою Лілеєю (пл.сен.Шипшиною) в 1989 р.Б. починали відродження Пласту в Україні. Заяву вступу склали на Миколая в 1989 р.Б., а присягу – на Юрія 1990 р.Б. (гурток „Київські Грифони” був першим заприсяженим в Україні разом із Журбою). Референт членства Булави КБ УПС.
33. Стара Кора, Кора Вікового Дуба, пластун сеніор довір`я Володимир Скоробський, "Журба"
Журба. Народився 31 травня 1963 р.Б. у Київі. Співзасновник Пласту в Україні 1989-90 рр.,перший і останній гуртковий "Київських ґрифонів", засновник Станиці Київ, присягу склав 6 травня 1990 р.Б. Член КВ УПЮ, впорядник самостійного гуртка УПЮ "Тури" 1993-1997 рр.Закінчив Київську духовну семінарію, навчався в духовній Академії.Вірний Православної Церкви Київського Патріярхату. Служив військовим дияконом у Національній Гвардії України до її скасування, за іншим фахом менеджер недержавних організацій, тренер-фасилітатор фахівець з розвитку громад, бізнес-тренер компанії "KIY" автор тренінґу "командної взаємодії" в екстримальних умовах. Автор ряда статей і публікацій на пластову тематику, психологію виживання людини в екст співавтор підручника "Громади України: на шляху відродження".Має доньку Богдану колишню новачку рою "Сонечка", автор-виконавець, лідер гурту "Журборіз" детальніше про пісенну творчість дивись на сайті http://www.pisni.org.ua/ а також за адресою http://www.medalmusic.com.ua/ щоб перейти одразу на сайт, натисни посилання "пісні гурту Журборіз"
34. Зелена Кора, пластун-сеніор праці Ігор Потеряйко, "Вирвизуб"
Вирвизуб, народився в селищі Буча на Київщині 30 березня 1973 р.Б. У 1988-1992 рр навчався в Київському медичному училищі №2, 1992-1997 закінчив державний медичний університет, за фахом лікар-стоматолог.Вірний греко-католицької Церкви, має в Ірпені власний стоматологічний кабінет. Виховує разом із бабцею та молодшою сестрою Ганною, теж пластункою, сина Володимира, ще не новака :) .2006 року пройшов успішно Лісову Школу. Виконує функції таборового лікаря. Пробує свої сили у веденні новацького рою.
35. Зелена Кора, пластунка сеніорка праці Юля Жданович, "Ластівка"
Ластівка. Народилася 20 серпня 1973 р.Б. в місті Ічня на Чернігівщині.Засновниця Пласту в м.Ічні на Чернігівщині 1995 році. Член КВ УПН, сестричка самостійного рою Ч.VI "Ведмежата", Діловод спеціяльних призначень Орлиного Кругу Головної Пластової Булави.Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.Гоголя 1990-1995 рр. за фахом вчителька математики та фізики.1999-2003 рр., аспірантка Інституту проблем виховання АПН України, старша наукова співробітниця лабораторії соціяльної педагогіки, кандидат педагогічних наук. Автор книги "Виховання особистості в Пласті" 2006 р. Авторка ряду статей та публікацій (понад 20-ти) в журналах "Рідна школа", "Соціяльний педагог", "Вогонь Олиної Ради" та інших.Православна, має синів Миколку, та маленького Іванка, авторка-виконавиця власних пісень.
36. Молода Кора, пластун сеніор праці Андрій Колос, "Лемко"
Лемко, народився в Житомирі 1958 року.Гайовий "Зеленого Листя" в житомирській діброві. Засновник пластової станиці Житомир, співзасновник куреня "Вовча Ліга", за фахом гідрогеограф. Зараз на державній службі, у справах дітей, при Житомирській райдержадміністрації. Має двоє дорослих дітей Лесю та Тараса, колишніх вихованців Пласту. Інструктор з виживання в компанії KІY член команди тренінґів Командної взаємодії. Гарно грає на гітарі та любить співати українських пісень, зокрема лемківських, за що й отримав своє псевдо.
Передплата на Дубову Кору
Публікації
Коментарі
Козак Мамай
Витоки створення Пласту коріняться в глибинах ментальности українського етносу, який спромігся себе сформувати в часи Гетьманату, як Козацької нації, котра донині впливає на наш спосіб мислення та дію. Козак - це Соборний образ для всіх етнічних Земель України, від сивих Карпат до Кубані й ген до Зеленого Клину. Образ козака Мамая - збірний образ витворений в уяві українського етносу. Образ вільної, незалежної людини, пана своєї долі. Дещо прикрашений таємничістю, образ котрий відзеркалює кращі устремління та надії української нації на шляху до Соборної, Самостійної Держави.
Немає коментарів:
Дописати коментар