100-ліття друга Адольфа

Дорогі друзі! Користуюсь приємною нагодою подякувати пл. сен. Богданні Мончак за цю статтю. Вона писалась для "Пластового шляху", тому й оприлюднюємо її  лиш тепер (світлину додам згодом, бо сьогодні чомусь не приєднується. бува й таке).

Найстарший пл. сен. у Монреалі святкує своє 100-ліття

У суботу 16 березня 2013 року пластуни станиці в Монреалі відвідали найстаршого свойого члена, пл. сен. Адольфа Гладиловича, щоб зложити йому поклін з нагоди 100-ліття його народження та подякувати йому за його понад 60-річну працю в монреальській станиці.  Принесли йому побажання не лише від пластунів, але від всієї монреальської громади, членом якої був наш друг-сеньйор від прибуття до Канади 1952 року. 

Пл. сен. Адольф Гладилович народився 14 березня 1913 року в Дрогобичі.  В тому родинному місті ходив до української приватної гімназії ім. Івана Франка (1923-30) і там почалося його пластування у 18-му Пластовому полку, пізніше Курінь ім. Івана Франка. В гімназії 1929 року став також членом ОУН.  У 1932 році вступає на правничий факультет Львівського Університету.

В часі університетських студій А. Гладилович не перериває своєї суспільної діяльности для добра і поширення української справи: очолює в Дрогобичі Студентську Секцію при Туристично-спортивному Товаристві «Підгір’я», стає членом повітової екзекутиви ОУН у Дрогобичі, відтак організаційним референтом.  Після закінчення університету дипломом маґістра прав у 1937 році працює правником-практикантом у Калуші, потім у Дрогобичі.  В тих містах занимає пост провідника ОУН.

Перед самим початком Другої світової війни польська влада ув’язнює молодого маґістра в концентраційному таборі «Береза Картузька», звідки вдається йому втекти як тільки почався наступ німців на Польщу.  Він знову активно включається у вир громадсько-політичної праці.  У 1941 році був членом Дрогобицького обласного проводу ОУН, працював у міській управі Дрогобича.

З наступом більшовиків 1944 року змушений покинути рідну землю. По війні опинився у французькій зоні Німеччини і, щоб уникнути насильницької репатріяції совєтами «на родіну», виїхав до Тунезії, де працював на інженерському проєкті будови греблі в селищі Бен-Метір.  Це селище майже цілковито складалося з українців-біженців і Гладилович був там ініціятором створення пластового гурту. 

У1952 році приїжджає до Канади, поселюється у Монреалі та дальше невтомно працює в українській громаді: займає різні пости в організації Пласт, постійно дописує до українських часописів, є членом редакційної колеґії збірників «Дрогобиччина – земля Івана Франка», включається в «Акцію С» – збирання пожертв на видання у Сарселі (Франція) 10-томової «Енциклопедії Українознавства», в Монреалі організує при Пласті відділ Українського Народного Союзу і керує ним повних 35 років.

Пл. сен. Адольф Гладилович визначається погідною вдачею і доброзичливістю до кожного.  У своєму 100-літньому віці він втішається добрим здоров’ям; пам’ять та інтелект у нього справно працюють!

Бажаємо нашому сеньйорові Божого благословення і вітаємо пластовим кличем СКОБ!

За станичну старшину в Монреалі:

пл. сен. Тарас Конанець – станичний                     пл. сен. Богданна Мончак – писар

Фотографія:  Найстарші пластуни монреальської станиці:

                        пл. сен. Адольф Гладилович – 100 років (праворуч)

                        пл. сен. Юрій Левицький – 90 років