Дорогі друзі! Користуюсь приємною нагодою подякувати пл. сен. Богданні Мончак за цю статтю. Вона писалась для "Пластового шляху", тому й оприлюднюємо її лиш тепер (світлину додам згодом, бо сьогодні чомусь не приєднується. бува й таке).
Найстарший пл. сен. у Монреалі святкує своє 100-ліття
У суботу 16 березня 2013 року пластуни станиці в Монреалі відвідали
найстаршого свойого члена, пл. сен. Адольфа Гладиловича, щоб зложити йому
поклін з нагоди 100-ліття його народження та подякувати йому за його понад
60-річну працю в монреальській станиці.
Принесли йому побажання не лише від пластунів, але від всієї
монреальської громади, членом якої був наш друг-сеньйор від прибуття до Канади
1952 року.
Пл. сен. Адольф Гладилович народився 14 березня 1913 року в Дрогобичі. В тому родинному місті ходив до української
приватної гімназії ім. Івана Франка (1923-30) і там почалося його пластування у 18-му Пластовому полку, пізніше
Курінь ім. Івана Франка. В гімназії 1929 року став також членом ОУН. У 1932 році вступає на правничий факультет
Львівського Університету.
В часі університетських студій А. Гладилович не перериває своєї суспільної
діяльности для добра і поширення української справи: очолює в Дрогобичі
Студентську Секцію при Туристично-спортивному Товаристві «Підгір’я», стає
членом повітової екзекутиви ОУН у Дрогобичі, відтак організаційним
референтом. Після закінчення
університету дипломом маґістра прав у 1937 році працює правником-практикантом у
Калуші, потім у Дрогобичі. В тих містах
занимає пост провідника ОУН.
Перед самим початком Другої світової війни польська влада ув’язнює молодого
маґістра в концентраційному таборі «Береза Картузька», звідки вдається йому
втекти як тільки почався наступ німців на Польщу. Він знову активно включається у вир
громадсько-політичної праці. У 1941 році
був членом Дрогобицького обласного проводу ОУН, працював у міській управі
Дрогобича.
З наступом більшовиків 1944 року змушений покинути рідну землю. По війні
опинився у французькій зоні Німеччини і, щоб уникнути насильницької репатріяції
совєтами «на родіну», виїхав до Тунезії, де працював на інженерському проєкті
будови греблі в селищі Бен-Метір. Це
селище майже цілковито складалося з українців-біженців і Гладилович був там
ініціятором створення пластового гурту.
У1952 році приїжджає до Канади, поселюється у Монреалі та дальше невтомно
працює в українській громаді: займає різні пости в організації Пласт, постійно
дописує до українських часописів, є членом редакційної колеґії збірників «Дрогобиччина
– земля Івана Франка», включається в «Акцію С» – збирання пожертв на
видання у Сарселі (Франція) 10-томової «Енциклопедії Українознавства», в
Монреалі організує при Пласті відділ Українського Народного Союзу і керує ним
повних 35 років.
Пл. сен. Адольф Гладилович визначається погідною вдачею і доброзичливістю
до кожного. У своєму 100-літньому віці
він втішається добрим здоров’ям; пам’ять та інтелект у нього справно працюють!
Бажаємо нашому сеньйорові Божого благословення і вітаємо пластовим кличем
СКОБ!
За станичну старшину в Монреалі:
пл. сен. Тарас Конанець – станичний пл.
сен. Богданна Мончак – писар
Фотографія: Найстарші
пластуни монреальської станиці:
пл. сен.
Адольф Гладилович – 100 років (праворуч)
пл. сен. Юрій
Левицький – 90 років
Дякую за цікавий допис. Доречно його розмістити на сторінках : www.100krokiv.infо ( « 100 кроків Пласту» ) та Пластопедії : www.plastopedia.org .
ВідповістиВидалити