16 лютого 2018 р.

Спогади про "Крин".


На вишколі «Крин» друг Великий Кіт,ВЛ учив нас тримати інформаційну павзу. Щоправда, це правило стосується тих випадків, коли не треба поспішати емоційно реагувати на якісь неадекватні слова чи події. Моя ж павза має зовсім іншу мотивацію, бо вишкіл дуже і дуже адекватний. Власне, мав дуже напружені дні – ото й уся мотивація. Та й на сторінці  вишколу https://www.facebook.com/i.v.kryn/ кожний, хто забажає, знайде багато цікавої інформації та світлин. Я ж від себе додам те, про що, можливо, не згадувалось.
Цього разу мав дві гутірки. Дякую друзям, що врахували прохання, бо важко за 45 хвилин викласти матеріял, котрий потребує багатьох академічних годин. Тема першої гутірки – «Бог і Україна». Позаяк багато учасників на попередніх вишколах слухали мої гутірки про вірність Богові, вирішив розказати їм про традиції капелянської служби, починаючи з княжих часів, і про священиків армії УНР. Бо це теж і про Бога, і про Україну. Тема для мене нова, вона вартує того, щоб поглибити її на наступних вишколах.

Друга гутірка – катехизація. Чому катехизація? Багаторічний досвід спілкування з пластунами наводить на думку, що багато з тих, хто присягнув на вірність Богові й Україні, та Церква, котрій Господь доручив дбати про спасіння наших душ, перебувають в різних системах координат. Вірніше – складається таке враження, бо часто зустрічаєш друзів, для яких катехизм (стислий виклад догматів християнської віри)  - тайна за сімома замками.
На моє тверде переконання, Пласт не має займатись релігійним вихованням, це справа родини і Церкви, і – в нормальній Державі – школи. Від пластунів очікуємо практичної побожности, пластування не всупереч духовності, а завдяки їй. Однак реалії, як сказано вище, трошки інакші. Катехизацію і в Пласті не оминеш. А позаяк Пласт – Велика Гра, то й проводити її треба не так, як це робиться у воскресних парафіяльних школах.
Дякую другові Торбану,ВЛ, бо ідею - як провести гутірку - подарував мені Різдвяний концерт «Хореї козацької» в музеї Івана Гончара.  Пісню про дячка у виконанні Тараса Компаніченка ви можете прослухати за посиланням:
Ми співали її  під час КВДЧ у Кривому Розі, «Шляхетности» і «Крину». Здається сподобалось, бо Тризуб «поскаржився», що вже два тижні наспівує її, а друзі, після «Крину», просять слова.
Ще один важливий спогад: з суботи на неділю сповідав до другої години ночі. Не переочую, але скажу щиро – втішений, що праця попередніх років приносить перші плоди. На наших вишколах не занедбуватимемо цю ділянку. Але вишколами наших і братерських куренів ситуацію в організації не зміниш. Тут потрібна наполеглива і послідовна праця в усіх Уладах, знизу догори і згори донизу. 

Щодо нас (ДЛ, ДК) і братерських куренів (ВЛ, «Рутенії»): - після «Крину» з’явилась думка організувати для учасників наших вишколів дні духовної віднови в Раківці. Поглиблена молитва, розважання над словом Божим, катехизація, ватра,нічні чування – ідей багато. Культурна національна програма в нелілю після Служби Божої. У відповідну пору, шоб з наметами (хто був – знає: хата маленька). Зрозуміло, куліш і борщ від Скока. І ваші відгуки на це повідомлення, бо самотужки важко підготувати все. А ідея вартує того, щоб така проща стала традиційною і проводилась щороку не тільки у Раківці. Раківка – це заспів. Пісню заспіваємо?
На одій зі свої гутірок я згадував, що геніяльні задуми починаються з особистости. Лише потім ці задуми сприймає спільнота. Це правило чинне і для Скавтінґу – ідею і організацію Бі-Пі сприймають інші одиниці, особистості ( у нас – Чмола, Дрот, Франко). Скавтінг і Пласт наголошують, що спочатку потрібно створити людину («…в Пласті росте новий люд), а вже потім твориться соціум для її самореалізації. Людина за своєю природою є водночас і соціяльна істота, і неповторна одиниця. Пласт дає одиниці, яка прагне самовиховуватись, можливість розвиватись і самореалізуватись у меншому гурті й розширює це до соціуму. Вишколи ДЛ, як я їх відчуваю і сприймаю, творять соціум неповторних одиниць. За що друзям щира дяка! Всім – і тим, хто готував, і тим, хто був учасником.
Дубе, кріпись! За Новий Люд!
Скок, Кора Вікового Дуба

P.S. Коли повертались у Київ, друг Крук, ВЛ сказав, що вишкіл щороку стає професійнішим.  А його думка багато важить.

Немає коментарів: