Ш У М  Д У Б О В О Ї  К О Р И

Хроніка нашого життя

Число 2/2024

Пасхальне привітнання Кори Вікового Дуба

                                     Христос воскрес! 

                                    Дубе, кріпись!

Скільки уже Великодніх свят пережили українці в часах,коли йшла кривава боротьба з
ворогом!  Де знайти ту хвилю радості від Великого Воскресіння, коли нас навколо притискають до землі не просто буденні турботи, а війна?

 Розважмо про той емоційний стан учнів, коли їх Учитель лежав похований у гробі. Як переживали вони цей час без свого провідника, у розпачі, зневірі, страху? Чи не так і ми часом маємо сумніви і не знаємо, де знайти сили, щоб пережити тривожні часи?

Але свято Воскресіння дає нам надію, показує, як самопожертва творить Перемогу над силою пекла.

Пригадаймо сьогодні і заповіт Бі-Пі: учімося вміти бути щасливими і корисними. Нехай у нашому пластовому житті час пливе настільки повноводно і швидко, щоб ми не мали змоги забивати собі голову шкідливими думками. Радіймо, як діти, радіймо, як Його учні, що Христос воскрес і смерть подолав!

Воістину воскрес! За новий люд!

З пасхальним привітом щиро ваш - Бук-догори-корінням

Змаг "Завданя Великої Гри"

подруга Волошка

 "Легендарна постать св. Юрія є символом відвічної мрії культурного людства про ідеальне лицарство, є змаганням до ідеалу людини сильної, завзятої, відважної, готової до боротьби, будучи при цьому людиною благородною, великодушною, чистою ділами і думками" – пише Олександр Тисовський, співзасновник Пласту.

У Станиці «Рогатин» 20 квітня, напередодні свята великомученика Юрія Переможця, у змазі «Завдання Великої Гри», пластуни об'єднали юначий запал та історію Пласту, зокрема історію його засновників.

6 команд писали таємні оголошення, дізнавались про символи і знаки, шифри, робили пластові споруди, співали давніх пісень, імпрезували та вчились брати приклад з патрона Пласту – святого Юрія. Весь задум змагу -  вивчити історію Пласту через розміщену в Станиці виставку та унікальні експонати (фотографії, книги, документи, пластовий однострій), що їхпривезли до подруга Дитина, керівниця Музею-архіву Пластового руху, та друг Скіф.

…Не встигаю писати у соцмережах про чудові пластові заходи.  Пишаюся, що є частинкою 1Ɛ Куреня УПС “Дубова Кора” та знаюся з прекрасними людьми зі Станиці «Рогатин»! Після таких зустрічей чар пластування підсилюється до нових звершень для молодших пластових уладів. Дякую, що цієї прекрасної суботи була з вами!

        Верховіття ДК якнайщиріше дякує дубовокористій команді Волошці, Буку, Штриху, сугубо - Дитині й Скіфу за свято, зроблене в дусі Дубової Кори! Не применшуємо допомоги інструкторів  з інших куренів, сугубо - нашої Наталі Пилипів (не помилився, по духу вона наша і з нами!). 

П.С. Більше світлин - за посиланням

https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=2419843585070078&id=100011333802688&rdid=aDl4MT6YwdwFLzga

 Волошка. Бахмут

олоне відчуття справедливості - цю фразу з собою привезла з останньої поїздки в зону бойових дій. Відчуття справедливости вже не загострене, а оголене до самих кісток,               б о л и т ь.

Оголоне відчуття справедливості - цю фразу з собою привезла з останньої поїздки в зону бойових дій. Відчуття справедливости вже не загострене, а оголене до самих кісток,               б о л и т ь.

І разом з цим, люди відігрівають, відхукують теплом цю біль, підтримуючи попри все, попри цю несправедливість і на фронті, і в тилу.

Бо саме  л ю д и  витягували наш перевернутий волонтерський бус з кювету. Чужі  л ю д и  надали допомогу, шукали нового буса, бо бійці чекали, дали тепле місце для ночівлі та бонусом ще 3 номери телефонів на майбутнє); нагодували нас і таких як ми, і військових теж, у безкоштовній волонтерській їдальні, яка за добу приймає орієнтовно 1,5 тис осіб.

Саме  л ю д и  ось уже як 2 роки без зупину стримують пекло на землі, хтось рік, хтось 8, 10... і цих людей кидають нелюди, гірші напевне від російських військових. Бо виявляється їм можна все. Брехня, алкоголь, будівництво командирових дач (2024 рік на дворі), приховування їжі, припасів, напризволяще покинуті тіла; свідомий маршрут на смерть побратимів, бо нема часу їх навчати, у нас наказ; два тижні без комбата, бо він у запої... Все це я вирвала з контексту несправедливості. Бо  л ю д и  на це все дивляться, живуть і воюють разом з цим оголеним відчуттям.

Де ж та людяність, коли смерть ходить поміж всіх ?

Але якщо живих не болить за інших, то напевно вони таки мертві...

Час візьме своє. Моє лишається зі мною. І  л ю д и  поруч.

П.С. Дедалі менше маю фото з поїздок) значить треба на наступний раз зробити більше 

Скрипуча Пила

Дубе, кріпись! Дорогі друзі й подруги! Згадаймо нині нашого друга Журбу, першого курінного ДК в Україні після Вужа-з-обтятим-хвостом. Упокоївся 14 березня 2009 р.Б. і вже 15 років він біля Вічної ватри, але духом - і далі з нами. Згадаймо його пісню про Крути й подякуймо подрузі Ленті за вірш, йому присвячений. Згадаймо і перепросімо, що готуємо, готуємо і ніяк не підготуємо брошуру з його статтями й роздумами. Зробимо?

Ми упали в сніги

 (Пластова пісня, слова Ганни Денисенко, музика виконання друга Журба, ДК)

 Ми упали в сніги,

наші очі викльовують круки,

А нащадків навчать,

як тим крукам співати хвали.

Україно, спаси!

Простягаєм прострілені руки,

Україно, прости,

що на поглум тебе віддали.

Боже нив і дібров,

ясних зор і захмарного лету,

Божа Матір, Вкраїну

хоч Ти захисти i спаси,

Ми упали в сніги

і хорунжі, і просто поети,

А її роздирають розбрату

розлючені пси.

Ми упали в сніги,

нас підступно ударили в спину

комісарський наган

І незгода у хаті вітця.

Україно, прости!

Воювали оружно до згину

І не знали, що крови,

що крови не буде кінця.

Ми конаєм в снігах,

в Київ сунуть нові муравйови.

Хоч були ми орли

нас онук-яничар розпина.

Україно, устань!

Дай зневіреним сили й любови.

Україно, прости,

Коли є ще за нами вина.

Подруга Лента

Посвята Журбі

Стати боєм за рідний край,

Розривати кайдани, мріючи...

Вчити інших, весь час мудріючи.

Що посіяно, те й збирай...

 

У долонях тримати світ,

Що тобою недавно створений,

Бути вірним, бути нескореним,

І міцним, ніби мідний дріт...

 

І у вірі бачити істину,

Щоб вона возродилась в інших,

Віддавати щоразу більше,

Залишаючись щирою іскрою...

 

Поза часом твоя жага

До справ чесних, до мрій праведних,

До думок та ідей правильних.

Бережемо їх, друже Журба.

 

ВиСоТа -2024

Дубе, кріпись!

Хто сказав, що сеніорам у Пласті лишються лише обовʼязки? Зроби цього літа дещо для себе: зголошуйся на Вишкільний сеніорський табір "ВиСоТа". Головна сеніорська пригода літа вже чекає не тільки на пл. сен. прих., але й на дубовокористих, котрі ще не встигли зголоситись.

Чар пластування, атмосфера Великої Гри разом з друзями у брунатних хустках - мрія близько, бо справжня пластова пригода - вишкільний сеніорський табір "ВиСоТа" 2024 - чекає на тебе!

Дата проведення: 28 червня - 6 липня 2024 р.Б.
Місце проведення: Івано-Франківська обл., Рогатинська МТГ

Старшина й Булава на ZOOM-зустрічах, плянують, обговорюють, дискутують, аналізують, звітують. В інструкторській ланці бракує двох інструкторів з військового вишколу і спорту та теренових ігор. Маю надію, знайдемо. А реманентом для ВПВ «Дубове Листя» допоможе.

(На світлині: такою бачив відзначку «ВиСоТи» друг Журба)

Скрипуча Пила

Дорогі друзі й подруги, у 2020 р.Б. ми розпочали цикл роздумів про духовне відродження нації. Сьогодні українці перейшли від теорії до практики. Кількома словами пригадаймо, над чим уже застановлялись.

У попередніх числах Шуму можна прочитати про Віру, Любов, Совість, Свободу як перші кроки парадигми понять, що їх треба опанувати на шляху до УССД.

Ми розважали про те, що  людина без віри не може жити, а без Віри в Бога життя стає безплідним, навіть руйнівним. Справжнім джерелом віри є внутрішній духовний досвід, а найглибшим і наймогутнішим джерелом цього досвіду є Любов. І перше, що духовна любов може й повинна дати  - це Свобода (внутрішня, зовнішня і політична). Свобода є щось для духа і заради духа, свобода є щось, що в дусі зріє і від духа виходить. Без свободи - гасне дух; без духу - вироджується і гине свобода. А Совість - індикатор, що допомагає нам відчути це. Важливо, щоб кожне нове покоління розчищало в собі й не давало замулюватись джерелам, біля витоків яких знаходиться совість. Кінець цивілізації настане тоді, коли до влади прийде безсовісне покоління. І тут саме час перейти до розмови про Родину.

 РОДИНА

Родина – перший священий союз, котрий людина укладає з необхідности. Вона покликана будувати цей союз на вірі, любові й свободі, і з чистою совістю піднестись до наступних форм духовного спілкування людей – Батьківщини й Держави. Родина починається з кохання і шлюбу. І саме тому, що не дитина створює сім’ю, а приходить у сім’ю, остання є первинним лоном людської культури. Світ керується з дитячої кімнати, але в ній може початись і його руйнація.

Значення: Родина – острів духовного життя в бездуховному світі. Саме в сім’ї дитина повинна усвідомити себе духовною істотою. Нове, краще й більш вільне покоління починає створюватися в сім’ї. Саме в родині й з родини починається виховання українського патріота і націоналіста.

Різні підходи до створення родини:

А) „Я хочу насолоджуватись своїм щастям”.

Б) „Я хочу створити своє духовне вогнище і в цьому знайти своє щастя”.

Справжня родина виникає з любові й дає людині щастя. Наші діти пізнають любов, якщо ми вміємо у шлюбі любити. Така родина стане першою школою душевного й духовного здоров’я, врівноваженого характеру. В такій родині діти полюблять традиції свого роду.

Духовне здоров’я:

1. Людська душа – християнка від природи (бл. Августин). У родині дитина вчиться любити, страждати, терпіти, жертвувати, служити найдорожчим і найріднішим людям. Тому сім’я – природня школа християнською любови.

2. Родина покликана приймати, підтримувати, зберігати й передавати від покоління до покоління духовно-релігійну, національну й вітчизняну традицію. Перше „ми” дитина пізнає в родині. Один за всіх, всі за одного. Школа взаємодовіри й спільної, організованої дії.

3. У родині  дитина вчиться вірно сприймати  й розуміти авторитет. І в цьому контексті сім’я – перша школа і свободи, і дисципліни, виховання вільної та здорової правосвідомости.

4.  Школа здорового й правильного розуміння приватної власности.

Родина – взірець органічної єдности:  по крові, по духу, по власності, єдности у часі й просторі.

    Основні завдання виховання:

Головне – щоб дитина мала доступ до всіх сфер духовного досвіду, щоб духовним оком пізнала все найважливіше й священне в житті, щоб її серце відгукувалось на всі прояви Божественного у світі й у людях.

Треба, щоб дитина звикла шукати й знаходити головне.

Треба духовно пробудити дитину й допомогти їй знайти в собі силу, котра захистить перед небезпеками.

Треба виховати переможця над злом, котрий вміє поважати себе й утверджувати свою духовну гідність і свободу, тобто – духовну особистість.

Кілька тез:

5 – 6 років: берегти й леліяти дитину.

Далі – час духовного гарту, коли зростають вимоги.

Чиста любов – еротична сторона життя.

Щирість. Ніколи не казати неправду.

Спокійна, гідна дисципліна. В родині немає місця терору, погрозам і страху. Де таке є, з’являється ворожість, напруженість у стосунках, обман і лукавство, як форми самозахисту. Політичні революції починаються з сімейного терору.

Мистецтво наказувати й забороняти.

Чиста Матір – Богородиця.

Благий Отець.

Підсумовуємо:

Дух родини, дух роду, духовне сприйняття своїх батьків і предків народжує й утверджує в дитині почуття власної духовної гідности.

І тепер саме час сказати про Батьківщину. (далі буде).

Х  Р О Н І К А

А тепер, дорогі мої, пектиму раків і у Сірка позичатиму очі. Коли наблизився до Х Р О Н І К И, щось не те натиснув і майже все, що зробив, пропало. Довелось починати спочатку. Хроніка знову поруч, але ні часу, ні сил уже не маю. Незавершену чернетку оприлюднювати не хочу. Зроблю це чимскорше в дальшому числі. Встигну, бо попереду - вічність, двері до якої нам відкриває воскреслий Господь. Найтяжча хвороба людини - страх смерти. Хай Воскресіння Христове зцілить нас від цієї хвороби. Христос воскрес!

«Шум ДК – хроніка нашого життя» — видання 1Ɛ куреня УПС «Дубова Кора».

Хроніка – письмовий документ, в якому нотуються, по можливості, всі моменти з

життя куреня та його членів.

Зладили: Скрипуча Пила і всі дописувачі.

В електронному форматі матеріали прошу подавати на адресу: s.prudko@ukr.net

2024 року Божого, місяця травня, 4 дня