17 жовтня 2019 р.

Шум ДК ч. 2-2019

Пасхальне привітання Кори Вікового Дуба
Що сталося в Пасхальну ніч з Христом? Він воскрес! Що стається зі мною, з кожним із нас? Народжуюсь людиною, але не народжуюсь Божою дитиною. Дитиною Божою стаємо, коли приймаємо Ісуса як дар любови Бога Отця до людини, до людства. Про це нагадує нам євангельське читання Великоднього світанку: «Котрі ж прийняли його - тим дало право дітьми Божими стати, які в ім'я його вірують; які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише - від Бога народилися.» (Ів. 1, 12-13).




У Святій Тайні Хрещення ми вмираємо. Вмираємо для гріха, щоб народитись для життя з Ісусом Христом.  Коли ж воскресаємо? Коли Любов’ю, котру отримали від Отця, ділимось із братами й сестрами. І чим більше любимо ближнього, тим більше Бог любить нас. «Від його повноти прийняли всі ми - благодать за благодать.» (Ів. 1, 16).І чим сильніше любимо, тим важче ворогові – і тілесному, і духовному – нас здолати. Повнота благодати й істини, що міститься у двох словах «Він воскрес!», хай стане для нас джерелом оновлення в Христі.

Ділімось тою радістю між собою в курені, несімо пластунам і всім людям радість Христового воскресіння. Для Бога не треба жити – треба жити Богом! Жити так, щоб кожний, хто дивиться на нас, бачив образ і подобу Слова.
Христос воскрес! Воістину воскрес!

Для тих, хто зайнятий справами, час лине непомітно.. Ось вже день став набагато довше,  сонечко пригріло по-весняному, а на молодих дубках і старих кремезних дубах встигли зявитись і .. перші зелені листочки.

Кажуть, що кожної весни дуб нарощує нову кору — саме вона, ця свіжа і молода броня дерева,  повна життєдайного соку і має найсильніші лікувальні властивості.
Кожної весни природа оживає і, як і все навколо, з нею оживають і дуби — тягнуться гіллям до гаряче-жовтого сонця і блакитного неба,  пускають у свої крони пустотливі весняні вітерці, стають прихистом для маленьких синичок і гордих орлів. А ще —плекають у собі стриману силу, силу мудрості та міці. Силу, яка дрімає і помножується, щоб у разі необхідності  протистояти віхорам і буревіям, або виплеснутись народженням нових молодих паростків... Будемо, як дуби — тішимось прийдешньою весною і плекаймо силу.


Д-р Олександер Тисовський
ДУМКИ ПРО ОСОБУ І ДІЯЛЬНІСТЬ ПЛАСТУНА-СЕНЬЙОРА
(продовження)
Чи треба ще основніше з'ясовувати пластунам-сеньйорам важливість і значення вимог Пластового Закону для їхнього власного життя? Кожен із старших, хто, приглядаючися подіям у житті своєму власному, своїх знайомих, своїх земляків і свого народу, не усвідомлює їх причин і наслідків, і не робить з них висновків; кожен, хто, читаючи часописи, не призадумується над причинами жахливих не раз подій у житті інших людей та інших народів, повинен - не соромлячися - далі брати участь у діяльності пластових гуртків, як їхній член, а не як поучник чи як виховник пластової молоді. Щоб бути виховником у Пласті - на те треба бути пластуном-сеньйором, для якого дотримування вимог Пластового Закону не є більшим зусиллям, значить, не представляє більшої трудности, як миття, чесання чи одягання для пересічної людини. Не може бути пластовим виховником людина, для якої відректися приємности почути на язиці пекучий смак горілки чи в носі або в легенях гостру їдь нікотини - є чимось надзвичайним, просто геройським подвигом. Пластун-сеньйор не може бути дітваком, якому імпонує сама назва "пластун", хоч покищо він і нічим на неї не заслуговує.
Пластун-сеньйор мусить різнитися всією своєю істотою від непластуна, на якого не муситься звертати уваги й шанувати, знаючи, що вимагати чи сподіватися від нього якоїсь підтримки для загальної чи народної справи - даремна річ. Пластун-сеньйор мусить бути жертвенною людиною, якій не робить ніякої трудности відмовити собі чогось чи відректись якоїсь приємности заради ідеї, для добра інших, добра народу. Джентлменів ні пластунів ніхто не шукає в непочесних льокалях, у невідповідному товаристві, в не зовсім тверезому стані.

Слідження й читання слідів, передбачування наслідків з причин і всі інші пластові вмілості - це трудні й поважні речі не тільки для пластунів-юнаків. Пластун-сеньйор повинен завдати собі труду і збирати цінний для Пласту досвід та, надаючи йому пластового значення, виказувати й з'ясовувати на ньому все те, що творить зміст Пласту, і цим досвідом збагачувати інструктивність пластових зайнять для молоді. Треба тільки, щоб пластун-сеньйор дивився на життя по-пластовому, із становища, пластової ідеології і пластових умілостей. Те, чим непластун безпорадно роздратовується, на що в своєму безсиллі сердиться, повинен пластун-сеньйор трактувати і розуміти як перешкоду, що до неї треба пристосовувати пластову методу: вгамувати себе, опанувати свої нерви й спокійно придумати спосіб чи засіб, як цю перешкоду перемогти, чи хоч би зменшити її шкідливе діяння. Якщо справа поважніша чи ширше відома, то тим більш розумною і доцільною повинна бути в цьому випадку поведінка пластуна-сеньйора. Скільки, наприклад, нагод мають пластуни-сеньйори приглядатися цікавим явищам природи. Невеликим накладом праці чи зусилля, вони могли б про них написати в юнацькому чи новацькому журналі, або, розповівши про них на сходинах якогось пластового гуртка, причинитися цим до пожвавлення програми сходин. Обсервація і призадума над баченим може зробити кожне зайняття, кожну подію, кожне пережиття, кожну лектуру ще більш змістовною і цікавою. Передавання свого досвіду і свого знання не тільки дає конкретну користь Пластові, воно в'яже пластуна-сеньйора не тільки назвою, не тільки формально, але й самою суттю з життям Пластового Уладу, з його цілістю, і не дозволяє думати, що Пласт є тільки для молоді, а я старий не маю що в ньому робити.
 Мимоволі перейшов я на навчання чи пак на виховування вже вихованих пластунів-сеньйорів. Ні, не мав я цього на меті, бо загалом не вірю в успіх виховання. Вірю тільки в самовиховання. Пластуном може стати тільки той, хто хоче стати і бути пластуном. Пласт не є сам у собі засобом виховання, він дає тільки нагоду юнакам виховати себе самих на пластунів. Пласт з'ясовує, яку людину називаємо “пластуном”. Справою самого юнака є придбати собі - якщо він цього хоче - прикмети пластуна. Хто цього не хоче, того на пластуна не виховаємо і той пластуном ніколи не буде. Тому й бувають теж інколи “непластові” члени Пласту, які думають, що пластова сорочка, штани і пластовий капелюх чи берет - це зміст назви “пластун”. Такі члени беруться до компромісового злагіднення Пластового Закону і наближення його до “життя”. Даремні намагання, бо Пластовий Закон є по суті вислідом боротьби культури з некультурністю, ідейности з безідейністю, шляхетности й чесноти з поганню.
Отож, пластун-сеньйор не може думати, що з переходом до пластового сеньйорату закінчилося його самовиховання. Відомо бо, і сказали це наймудріші люди вже давно, що людина вчиться до смерти і вмирає немудрою. Очевидно, кожний виховується сам, як знає. Чим людина мудріша, досвідченіша, тим розумніше сама себе виховує, тим краще користає з усього, з чого можна чогось навчитися, чи щось краще зрозуміти й зробити. Хто каже, що він уже надто старий, щоб учитися, тому вже крайня пора починати вчитися. Він, виходить, досі замало з науки користав, коли він не зміг збагнути, що перестати вчитися, перестати набувати знання і досвід є для людини рівнозначне з передчасним занепадом, вияловленням і навіть завмертям.

Пластунові-сеньйорові не вільно виявляти, що в нього нема бажання поширювати й поглиблювати своє знання. Хто має потрібну для цього волю, може пробувати “виховувати” юнака, а коли це не вдасться, припинити це “виховування”. Але, коли хтось збагнув суть і значення “самовиховання” і сповнився бажанням виховувати себе самого, для того це “самовиховання” буде завданням не дитячого, а саме ж зрілого віку, бо виховувати себе цілком не так легко, Отож пластун-сеньйор повинен зовсім свідомо, постійно й розумно, з глибоким зрозумінням, як юнак, виховувати себе по-пластовому всесторонньо і повинен він здобути в цьому таку вправу, щоб зумів навчити вмілости самовиховання теж і юнаків, може навіть і своїх власних дітей, якщо вони виявлять до цього охоту. Пластун-сеньйор повинен бути добрим виховником на основі власного самовиховного досвіду. Такий пластун-сеньйор не перестане цікавитися Пластом, як організаційною формою і середовищем для самовиховання. Він зуміє стати корисним у Пласті, живим прикладом того, що визначає “самовиховання”.
(далі буде...)



Щиро вітаємо подругу Ластівку з переобранням на другий термін Головною Булавною ГБ УПН. Наснаги та нових звершень!


24-30 березня 2019 р.Б. відбулась Перша міжстанична проща пластових родин у Меджугор'є (Боснія і Герцеговина). Дубова Кора серед організаторів, активних учасників та проводу прощі. Тиждень у молитві за мир, духовне очищення і піднесення, сходження на гору об'явлень Подбрдо і Кржівац, зустрічі з Божими людьми, які давали свідчення, футбольний матч між командами Києва і Коломиї, екскурсія по Будапешту, мальовничі гірські пейзажі Боснії і Закарпаття, духовні проповіді коменданта о.Богдана Рудницького та священиків, з якими зустрілися на прощі - таке не забувається.

 Фактично ми ініціювали цю прощу. І досвід показав, що дуже корисно, коли у молитві Пласт поєднав дружин і чоловіків, матерів і батьків з дітьми, бабусь із онуками. Це було фантастично, такі прощі потрібно продовжувати організовувати, рекламувати і поширювати у середовищі пластунів. Наш курінь має то робити.



ОДНИМ РЕЧЕННЯМ...

Дубовокористі ведуть активне життя. Пластові заходи, участь в громадському житті, власні захоплення і професійні досягнення... Іноді подій так багато, що зупинитись і як слід занотовувати все, що відбулось, просто не вистачає часу. В цій рубриці ми спробуємо розказати про найцікавіші події в житті членів куреня одним реченням—коротко і про головне.

¨ Подруга Діброва взяла участь у військово-патріотичному вишколі “Слід”, який в лісах на Житомирщині проводило ДЛ.  ...“Хоча й було важко, я багато чого дізналась про свої можливості  та вперше сама склала Ватру”.

¨ Вже цього літу новацтво зможе відпочити на таборі “12 місяців”, який відбудеться в самому серці козацької землі, на острові Хортиця. Комендант табору—пл.сен.дов. Ю.Жданович, ДК. ” Цей новацький етнографічний табір дозволить дітям пережити річне коло святкувань, познайомитись із традиціями та звичаями наших предків.
¨ 20 квітня 2019 р.Б.  у с. Кліщівна за участю пластунів відбулась Пластова Хресна Дорога ”Україна у вогні”.
¨ Члени куреня взяли активну участь у першому і другому турі виборів Президента України, які відбулись цього року. Подруга Синиця в 1 турі виконувала обов язки заступника голови дільничої комісії, в 2 турі — секретаря дільничої комісії. Друг Лемко в 1 турі виконував обов язки заступника голови дільничої комісії, в 2 турі—член спеціальної дільничої комісії. Подруга Шервуд обидва тури виконувала обов язки  довготермінового спостерігача від ГО “Опора”.

Х Р О Н І К А   Н А Ш О Г О  Ж И Т Т Я

1 січня – друг Бук-Догори-Корінням з рогатинськими пластунами в с.Угриніввідзначили 110-річчя з дня народження Степана Бандери.

4 січня – друг Скок, ДК разом з подругою Першою, ДЛ допомагали о. Костянтину Пантелею принести ВВМ до пенітенціарних закладів столиці.

8 січня – під проводом друга Вирвизуба столицю «Дубової Кори» відвідали ірпінські пластуни-колядники з вертепом.
12 січня – курінна коляда. Вперше! Дякую месенджеру (курінній балачці Дубова Кора), котрий допоміг нам зустрітися, почути один одного, привітати Христа з Днем народження, і себе взаємно привітати колядками й віншуваннями. Свято – святом, але деякі актуальні робочі питання не вдалось оминути, тому домовились наступного разу провести нараду 20 січня. 
14 січня пл. сен.прих.Олександр Селін (друг Санчо, прихильник куреня) відвідав Різдвяну свічечку станиці Київ.
19 січня –Станиця Кривий Ріг, за участі наших подруг Діброви і Шервуд, вперше святкувала «Різдвяну свічечку».

20 січня -  друг Штрих з пластунами станиці Липівка взяв участь в окружній пластовій розколяді с. Березівка Тисменецького району.

20 січня – 21:00. Зустрілись, почулись, бо сподобалось. Тай скучили, давно не бачились. Тішить, що цього разу було нас аж семеро!

22 січня – члени куреня у своїх станицях долучились до святкування Дня соборности України.

26 січня – мильною поштою розіслано повідомлення про перебіг наради 20.01.2019 р.Б. тим учасникам, що не змогли до неї долучитись,28 січня опубліковано у курінній балачці.

27 січня – у Вишкільному пластовому центрі, м. Буча, де проходила дводенна нарада зі стратегічного плянування проводу Пласту, зустрілись Скок, Діброва, Арій і Шипшина. Хоч після Служби Божої мали лиш кілька хвилин, встигли обмінятись думками з нагальних питань, зокрема, нової редакції «Книги законів і звичаїв ДК», вишколу «Крин», таборів «12 місяців», «Соловейко», «ВиСоТа».

27 січня –подруга Синиця з житомирськими пластунами відвідала меморіальний комплекс на місці бою на станції Крути.
 2 лютого – подруги Діброва і Шервуд узяли участь у заприсяженні нових пластунів станиці Кривий Ріг. Наші щирі вітання Дзвінці,  Сові й Батюшці!

3 лютого – друг Бук-Догори-Корінням узяв участь у зустрічі випускників Рогатинськоїгімназії імені Володимира Великого.

6 лютого – Скок погомонів з Гуком. Він далеко, знову поїхав у свій санаторій. Але про Пласт не забуває. Знаєте, що Булава УПЮ розпочала готувати нову підручну книжечку пластуна. От і нашого Гука залучили підготувати розділ, відповідний до його фаху.

9 – 10 лютого – Київ. НЕНЦ. Крайовий ідеологічний вишкіл «Крин». Радісна зустріч зі Синицею, Дібровою, Оптімалем. Знайомство з колєжанкою Синиці, котра готується вступити в Пласт. І нашим куренем цікавиться. Гутірка і катехитична наука від Скока. Служба Божа в неділю. Щира дяка коменданту подрузі Першій, проводу вишколу і всім Дубовим Листочкам за невтомну працю.

11 лютого - Бук-догори-корінням і Штрих долучились до "Пластової Різдвяної Свічечки", яка згуртувала молодь краю та обласного центру у стінах Рогатинської гімназії ім. Володимира Великого.

14 лютого - Скок, перед поїздкою до війська, відвідав Департамент військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ.

15 лютого - Бук-догори-корінням і Скок обмінялись новинами про підготовку до літа, табори. Незабаром вийде друком книга про Василя Івахіва, появу якої завдячуємо старанням Бука. На часі – підготовка книги про майданівців Рогатинщини.

16 лютого - Скок відслужив Службу Божу на Малій раді підготовчого куреня УПС «Вовча Ліга».

1 березня – Лемко перебрав на себе обовязки коменданта апробаційного табору УПС
 «ВиСоТа». (Вишкільний Сеніорський Табір).

17 березня – Діброва і Скок взяли участь у презентації Пласту в Чорноморську.

24-30 березня – Вирвизуб мандрував там, де нас немає.

31 березня – Скок відбув на капелянську службу в Білгород-Дністровський.



  Неможливо уявити собі Пласт без таборування. Дубовокористі не залишають без уваги цей важливий аспект пластової самовиховної методи. Вони мріють про табори...
Сеніорский вишкільний табір ВиСоТа
Минуло 15 років відколи св.п. друг Журба, ДК подав сеніорському загалу ці роздуми. На жаль, з різних причин йому, а після його відходу тим більше і нам, не вдалося втілити в життя задумане. А час і поступ організації показують, що вишкільний сеніорський табір потрібний. Публікуємо думки Володимира так, як він сформулював їх тоді. Хай перша «ВиСоТа», що має відбутись цього року, допоможе достосувати їх до реалій сьогодення і розвинути. Хай ВСТ стане не одномоментним, а сталим явищем розвою Пласту. 
Концепція Вишкільного Табору УПС, Лісової Академії та Сеніорської Школи.
Необхідність створити для сеніорів свій Вишкільний Табір є очевидна, особливо для багатьох сеніорів в Україні, котрі прийшли до Пласту з громадянства. Ці люди мають, звичайно, свій життєвий досвід і знання, але вони не мали того чару пластування, який ми досвідчували в Уладах новаків, юнаків та старших пластунів. Для цього необхідно створити таборову атмосферу в колі однолітків, де сеніорів вишколюють сеніори, це принцип самовиховної методи Пласту й Скавтінгу!
На Вишкільному Таборі треба подати мінімум практичних навичок, які обіймають у собі три юнацькі етапи пластування. Таким чином сеніор-прихильник та всі інші сеніори матимуть змогу відчути атмосферу таборування, яку започаткував сл.п. скавтмайстер Іван Чмола на Соколі. А заразом сеніори не пастимуть задніх у ділянках практичного пластування і матимуть повне моральне право після табору сказати собі: ” Так, я можу тепер своїм вихованцям передати своє вміння, а не лише серце, і моя совість  перед юнаками буде чиста, бо я можу навчити всього, що від них вимагають пластові приписи!”
Табір для сеніорів-прихильників, на наше переконання, є необхідним і зобовязуючим, щоб скласти Пластову Присягу.
Наступним етапом має стати Лісова Академія. Згадаймо Лісову Школу в Уладі Старших Пластунів. І сеніори повинні мати свою Академію. В програму Академії будуть включені:
основи безпеки проведення таборів, мандрівок;
моделювання аварійних ситуацій, в які людина може потрапити, та виходу з них;
екстремальна медицина і долікарська допомога;
психологічна поведінка людини в групі в екстремальних ситуаціях;
курс виживання (включатиме в себе всі географічні зони України: гори, степ, ліс, ріки);
виживання в різноманітних умовах під час катастроф, техногенних аварій та інших ситуацій;
вміння захистити своє життя від злочинців і хуліганів, і захистити своїх вихованців у часі таборів, мандрівок чи в місті.
 Академія стане наступним етапом пластування для тих сеніорів, які хочуть посвятити свою діяльність у виховній праці в юнацтві чи новацтві або інструкторській діяльності в Уладах УПН, УПЮ, УСП, УПС із високим рівнем професіоналізму. Лісова Академія має стати етапом на отримання ступеня скавтмайстра - сеніора довіри.
Для сеніорів, які хочуть працювати на ниві адміністрування в Пласті, ми пропонуємо перейти Сеніорську Школу, в якій за допомогою тренінгів та семінарів фахівці-сеніори ділитимуться своїм знанням та вмінням у різноманітних галузях, як-то: журналістика, менеджмент, вивчення іноземних мов, звязки з громадскістю та державними органами тощо.
Таким чином Улад Сеніорів даватиме можливість своєму членству вибирати те місце для реалізації своїх потреб в Пласті, на яке він чи вона здалі й почуваються на своєму місці. Сеніор не має права нічого не робити в Пласті! А тому запропонована самовиховна метода для Уладу без Табору, Академії і Школи не може бути дієва.
Разом нас багато, нас не подолати! Пора змінити існуючий стан речей!
Все в наших руках і бажанні! Годі скнити від безділля чи зарозумілости!
Почуваймося молодими й повними енергії, щоб старше пластунство з охотою переходило до наступного вікового уладу, як до дієвого, а не до клубу пенсіонерів чи поодиноких виховників-самітників.
Ваш друг  Журборіз.

P.S. “Екстремальна медицина» (нині ми кажемо – тактична), «психологічна поведінка людини в групі в екстремальних ситуаціях», «курс виживання» Чи могли ми тоді уявити, що ці навички стануть потрібними не тільки сеніорам?А Журба провидів це. Сам умів й інших хотів навчити. Біля високої ватри на таборі «ВиСоТа» заспіваймо на його честь «При каноні стояв». Скок, КВД

Сеніорський табір поки ще тільки плануємо провести в серпні цього року, але дубовокористі, щоб не гаяти часу, тренуються в таборуванні з новацтвом. У березні в м.Кривий Ріг було проведено станичний новацький табір “36 і 6 котів” по одноіменній 
книжці Г.Вдовиченко.
Спогади про 36 і 6 котів
Коли нам сяйнула думка зробити станичний новацький табір, ми навіть не уявляли, що це може перетворитись на таку захопливу пригоду, яка спаяє в одну команду новацтво різних роїв, виховників і навіть юнаків, які допомагали нам з дітьми. Цікавинки почалися з самого початку. Табір проходив у старовинному приміщенні інтернату, з якого, в звязку з канікулами, розїхались всі діти. 
Новаки заходили до спалень трохи боязко. Їм, не звиклим до високих стель, скрипучих підлог і важких деревяних дверей, здавалось, що ось десь за рогом виникне привид, який полетить по довгому темному коридору і обовязково налякає всіх. Але не минуло і кількох годин, як діти обжилися, пробігли пару разів по коридорам, пострибали на найбільш скрипучих дошках і зрозуміли, що якщо тут і були привиди, вони перші втекли світ за очі від нашого новацтва.
А потім було 5 днів, які промайнули в шаленому вирі подій. Ми отримали в подарунок справжню таборовий гімн, вивчили купу пісень, не завжди новацьких, але обовязково пластових, навчились бринькати на гітарі, здолали крутезну теренівку  і познайомились зі справжньою собакою-психотерапевтом.
Ми, виховними, прокачали таборове життя перед серйозним літнім табором, юнацтво спробувало себе в ролі помічників виховників і закохалось в роботу  з новацтвом (після табору маємо вже одного крутезного підбратчика і ще, як мінімум, пару готових допомагати).
 А що ж найбільше запамяталось новацтву? Мої Горобчики, як приїхали додому, з захватом розказували мамам, як вони не спали перші пів ночі і викликали Чарлі до себе в кімнаті. Як перші здобули конверт на теренівці і ще два тижні тішили батьків сольним виконанням пісень «Лента за лентою» і «Бий барабан». І кожен з тих, хто був на таборі, на питання, чи поїдеш ти ще раз влітку, твердо відповідав: «Так, обовязково».
Шервуд, ДК


ШКОЛА ПРОВІДНИКІВ ГУРТКІВ В м.КРОПИВНИЦЬКИЙ
2-3 квітня 2019 у м. Кропивницький відбувався експериментальний вишкіл для підготовки майбутніх провідників гуртків у рамках Програми Спільнокошту Пласту для поширення Пласту на Сході та Півдні України. Далекоглядною ціллю вишколу є створити юнацькі курені у м. Балта Одеської області та власне у Кропивницькому.
Програма передбачала ознайомлення 14-16-ти літніх юнаків та юначок із тим, як створити Пластовий курінь УПЮ, розпочавши з гуртків старшого юнацтва, яке за рік-півтора виконує вимоги Першої проби та далі може, при підтримці зв'язкового, набирати нові гуртки як гурткові провідники. По закінченні частина з учасників пройшли невелике змагання на відповідність вимогам на пластуна-прихильника та були іменовані. Вишкіл уже виконав план мінімум - дав поштовх створити осередок у м. Балта, а також посприяв інтеграції в Пласт хлопців і дівчат з ЦОТП «Цитадель” м. Кропивницький.
За коменданта була Тетяна Асадова, ДК, а інструкторами виступили крайовий булавний УПЮ Микола Бігус та голова КПР Юрій Юзич.

 Великодні дзвони сповіщають, про те, що якою б чорною не була ніч, і яким глибоким не здавався б відчай —добро переможе, і Спаситель, що Воскрес, подарує нам новий день і нову надію.  Нехай же в серці вашому ніколи не згасає віра в те, що наша країна, наше життя і наші сподівання знаходяться під Його благословінням і надійною охороною!
Робимо свою справу, надихаючись прикладом Того, хто дві тисячі років тому подарував нам віру і надію на спасіння. ХРИСТОС ВОСКРЕС!



Шум ДК – хроніка нашого життя” —  видання 1Ɛ куреня УПС «Дубова Кора».
Хроніка – письмовий документ, в якому нотуються, по можливості, всі моменти з життя куреня та його членів.
Зладила: пл.сен.пр. Шервуд, ДК
В електронному форматі матеріали подаються на адресу: sherwoodnats@gmail.com
Кривий Ріг, року Божого 2019, місяця квітня, дня 28

Немає коментарів: