Ювілейне - друг Люлька

Як не згадати про нашого Люльку, одного зі семи співзасновників куреня! Нашу Скрипучу Пилу! Завдяки його натхненній праці багато десятиліть готувались випуски «Шуму Дубової Кори – хроніки нашого життя». Появу перших дубовокористих дібров ув Україні завдячуємо його і Вужа-з-обтятим-хвостом невтомній праці.

Пл. сен. кер. Юрій-Мирослав Левицький народився 23 квітня 1923 р.Б. у с. Володимирці, Жидачівського р-ну Львівської обл. в сім'ї о. Володимира і Марії-Климентини з роду Добрянських. Вчився у Володимирцях, Журавні, Стрию. Середню освіту завершив у Львові в 1941 р.Б.  з відмінним атестатом. У роках 1942 — 1944 студіював хімію в Політехнічному інституті Львова на фахових курсах, а в 1946 р.Б.  — у Мюнхені.

1944 р.Б. заарештований ґестапо за звинуваченням у приналежності до УПА і засланий до таборів у Німеччині.

Після війни виконував обов'язки крайового референта УПН у британській окупаційній зоні Німеччини. У 1948 р.Б.  відбувся крайовий пластовий сеніорський табір «Трипілля» під командою пл. сен. Теодозія Крупи, ДК, в якому за бунчужного був наш Люлька. Про цей славний табір більше можна прочитати (і варто це зробити) в «Шумі Дубової Кори, ч. 1».

1950 р.Б.  переїхав до Канади й оселився в Монреалі. Тут продовжував виховну працю в новацтві, організовував вишколи новацьких виховників, проводив численні новацькі табори.

Голова Комітету побудови каплиці на пластовій оселі Батурин в 1978-79, а пізніше -опікун цієї каплиці.  Писав мені Люлька, що їздив туди щоліта.

Двічі відзначений орденом св. Юрія в сріблі. З 1965 р.Б. активний член Орлиного Круга. В 1970 р.Б. зредаґував одне число Вогню Орлиної Ради.

Наш Люлька – знаний мовознавець і громадський діяч.

У роках 1951–1964 викладав українську мову в Монреальському університеті, де 1961 р.Б.  здобув ступінь д-ра славістики за дисертацію «Лексичні канадизми в мові українців Монреаля». Від 1958 р.Б.  був за директора суботніх курсів українознавства у Монреалі. Голова Української шкільної ради Квебеку. Член Братства українців-католиків ім. М. Шашкевича та станиці Монреаль.

Автор енциклопедичних довідників «Мови світу» (Вид-во Отців Василіян "Місіонер", 1998) та «Людські мови» (в 2 т., Монреаль; Л., 2013); численних публікацій у часописах «Америка» (Філядельфія), «Батьківщина», «Наша мета» (обидва – Торонто), «Літературна Україна». Переклав з іспанської мови збірник проповідей о. Хосе-Марії Ескріва де Баляґер «Ось приходить Христос» (Торонто, 1988).

В бібліотеці куреня зберігається праця Люльки «Мій рід» і доповідь в НТШ про парохію св. архистратига Михаїла в Монреалі. Люлька брав активну участь і підготовці і святкування 100-річного ювілею парохії. За адресою https://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region?articles_p=180 під датою 27 лютого 2007 р.Б. знайдете його статтю про цю парохію.

На землі стан Люльки був підперезаний і світла засвічені (пор. Лк.12:35). У небеса, на Вічну ватру, відійшов 12 квітня 2014 р.Б. у Монреалі, провінція Квебек, Канада. Хай небесне сяйво допомагає нам гідно продовжувати його і всіх наших попередників працю.