6 січня 2018 р.

Вифлеємський вогонь миру пенітенціаріям


Христос рождається! Славімо Його!

Дорогі мої!

У цей святковий день висловлюю щиру подяку київським пластунам Христині й Олексію і о. Костянтину Пантелею, котрий долучив і мене до шляхетної акції “Вифлеємський вогонь миру пенітенціаріям”.

 Це традиційне привітання зі святом Рождества Господнього тим, хто у святкові дні нестиме службу і буде далеко від своїх родин. 

Ми відвідали апарат Центрального управління ДКВС і пробації, 


Центральний апарат Міністерства юстиції, 


Київський слідчий ізолятор.




А сьогодні на Службі ми почули слова з євангелія від Луки: «Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.» (Лк. 2,8). Ми уявляємо пастухів як красивих, ошатних людей з різдвяної шопки. Але в той час ніяка праця в світі не була такою огидною, як праця пастуха. Вони були віддалені від громади, їм не платили за роботу або платили дуже мало, часто вони виживали за рахунок грабунків, вони не мали цивільних прав. Вони не могли увійти в синагогу чи храм, щоб спокутувати гріхи, вони були символом, образом брудного грішника. Для них не було ніякого порятунку. Юдеї вважали, що, коли прийде Месія, пастухи й митарі будуть першими у списку тих, кому немає місця в Царстві Божому.
А Господь саме пастухів кличе першими поклонитись Христові. «І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.» (Лк. 2,12). Бог бо любить кожного. І не має бути ні однієї людини – ось Добра Новина! - якими б не були умови й обставини її життя, яка могла би відчувати себе позбавленою любові Бога. З такими думками ми йшли вчора до ув’язнених і тих, хто їм служить. Вони ж бо для світу – як прокажені, як пастухи. Але вони теж діти Божі. Навіть якщо світ їх осуджує і відкидає, Бог їх любить. 

Веселих свят! Щасливого Різдва!


Ваш Скок

Немає коментарів: