Різдвяне привітання Папи Франциска

Христос рождається!

«Ми бачимо Ісуса в дітях, котрі, разом з їхніми сім'ями, переживають насильство конфлікту в Україні і його серйозні наслідки людяності, і ми молимося, щоб Господь якомога швидше дарував мир цій дорогій країні.»

Різдвяне привітання Папи Франциска Urbi et Orbi (місту і світу) -неофіційний переклад:

Дорогі брати і сестри, щасливого Різдва!

У Вифлеємі з Діви Марії народився Ісус. Він не був народжений людською волею, але через дар любови Бога Отця, котрий «… так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Ів. 3, 16).

Ця подія оновлюється сьогодні в Церкві, подорожуючи в часі: віра християн відроджує в літургії Різдва таємницю Бога, котрий приходить, котрий приймає наше смертне тіло, яке стає маленьким і бідним, щоб врятувати нас. І це зворушує наше серце, бо дуже великою є ніжність Батька.

Перші, хто бачив смиренну славу Спасителя, після Марії та Йосипа, були пастухи з Вифлеєму. Вони пізнали знак, оголошений їм ангелами, і поклонились Дитині. Ці люди скромні, але енергійні, є приклад для віруючих усіх часів, які, споглядаючи таємницю Ісуса, не згіршуються через Його бідність, але, як і Марія, довіряють слову Божому і споглядають простими очима Його славу. Перед таємницею Слова, що стало плоттю, християни зі всіх місць визнають словами Івана: «І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили - славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.» (Ів. 1, 14).

Сьогодні, в той час, як на Землі дмуть вітри війни і якась залишкова модель розвитку продовжує виробляти людське, соціальне і навколишнього середовища погіршення, Різдво закликає нас до знаку Дитини, і до визнання Його в обличчях дітей, особливо тих, для яких, як для Ісуса, «…не було їм місця в заїзді.» (Лк. 2,7).

Ми бачимо Ісуса в дітях Близького Сходу, які все ще страждають від загострення напружености між ізраїльтянами та палестинцями. У цей день свята ми просимо у Господа миру для Єрусалиму та для всієї Святої Землі; ми молимося, щоб між сторонами перемогло бажання відновити діалог, щоб, кінець кінцем, вони змогли досягнути обумовленого рішення, яке дозволить мирному співіснуванню двох держав у кордонах, узгоджених ними і визнаних світом. Хай Господь підтримає також зусилля тих, хто в міжнародному співтоваристві надихається доброю волею допомогти цій змученій землі, незважаючи на серйозні перепони, знайти гармонійність, справедливість і безпеку, на які протягом тривалого часу вона очікує.

Ми бачимо Ісуса в обличчях сирійських дітей, досі відмічених війною, яка заливала кров’ю країну за ці роки. Хай зможе люба Сирія нарешті віднайти повагу до гідності кожної людини, за допомогою спільного зобов’язання відновити соціальний зв’язок незалежно від етнічної чи релігійної приналежности. Ми бачимо Ісуса в дітях Іраку, що досі поранений і розділений війною, яка тривала там останні п'ятнадцять років, і дітях Ємену, де триває війна, в значній мірі забута, з глибокими гуманітарними наслідками для населення, яке страждає від голоду і поширення хвороб.

Ми бачимо Ісуса в дітях Африки, особливо в тих, які страждають у Південному Судані, в Сомалі, в Бурунді, в Конголезькій Демократичній Республіці, в Центральноафриканській Республіці та в Нігерії.

Ми бачимо Ісуса в дітях цілого світу, де мир і безпека знаходяться під загрозою напружености та нових воєн. Ми молимось, щоб на Корейському півострові ми могли подолати протилежности та зміцнити взаємну довіру, що важливо для всього світу. Ісусові Дитині ми довіряємо Венесуелу, щоб вона могла відновити спокійну взаємодію між різними соціальними компонентами, корисними для всього венесуельського народу. Ми бачимо Ісуса в дітях, котрі, разом з їхніми сім'ями, переживають насильство конфлікту в Україні і його серйозні наслідки людяності, і ми молимося, щоб Господь якомога швидше дарував мир цій дорогій країні.

Ми бачимо Ісуса в дітях, батьки яких не мають роботи, і намагаються забезпечити своїм дітям безпечне та спокійне майбуття. І в тих, у яких було вкрадене дитинство, які змушені працювати з дитинства або тих, яких найманці без совісти завербували рекрутами.

Ми бачимо Ісуса в багатьох дітях, які змушені залишати свої країни, самотньо подорожують в нелюдських умовах, і стають легкою здобиччю торговців людьми. Через їх очі ми бачимо драму багатьох вимушених переселенців, котрі наражають навіть своє життя, зіткнувшись з обтяжливими подорожами, які іноді закінчуються трагедією. Я бачу Ісуса в дітях, яких я зустрів у своїй останній поїздці в Міанмаро і Бангладеш, і прошу міжнародне співтовариство не перестати прагнути, щоб гідність меншин, присутніх в тій частині світу, була належно захищена. Ісус добре знає біль не бути прийнятим, не мати місця, де прихилити голову. Хай наше серце не закриється, як свого часу в будинках Вифлеєму.

Дорогі брати і сестри,
також і нам показано знак Різдва: "…дитя сповите,…" (Лк. 2, 12). Як Діва Марія та святий Йосип, як вифлеємські пастухи, приймімо у Дитяті Ісусі любов Бога, Котрий став людиною для нас, зобов’яжімо себе, Його благодаттю, зробити наш світ більш людяним, більш гідним для дітей сьогоднішніх і завтрашніх.