Велике Багаття - 2014

СКОБ!

Дорогі друзі, дубово-користі  брати й сестри!

5 – 7 грудня 2014 р.Б. у Рогатині палало Велике Багаття 13 куреня УПС «Дубова Кора».

Дрібка спогадів.

Для мене Багаття розпочалось напередодні увечері.  З колеса злетіла ґума. Добре, що перед заправкою. Що ж, треба ставити запасне. Піднімаю машину домкратом і починаю… щосили закручувати прогоничі, налягаю на ключ усією своєю вагою (маса спокою – 160 кг.). За першим разом двері багажника хряпають по пальцях.  А колесо не відкручується. Прошу працівників заправки принести якусь трубу, щоб натиснути. Ласка Божа, згадую, що треба крутити в інший бік. До хати доїхали.

З Раківки вирушали 5 грудня раненько. Дідько і тут про себе нагадав – сідаю в машину, пасок від замка зовні, прикриваю двері. Як наслідок – ні закрити, ні відкрити. Ну думаю, якщо нечистий так старається стати нам на заваді, то щось доброго буде з того Багаття.  І не помилився.

Ґенеральний візник (він же – Ґенеральний лікар курінної клініки) друг Вирвизуб комфортно доправив нас до Житомира, де зупинились на коротку мить, щоб привітати друга Лемка. На жаль, він не міг їхати з нами, бо  в суботу мав 2 вистави в театрі.  Однак, обов’язки в.о. Ґенерального інтенданта харчового корита  Лемко не занедбав і спік наш традиційний курінний хліб із жолудевого борошна. А далі - краса природи, архітектурні  та історичні пам’ятки, покриті блакитним мереживом паморозі ліси України. Час у дорозі минав непомітно, бо друг Гук мав добру нагоду складати точки першої юнацькою проби. Таке вступне завдання до куреня він отримав як пл. сен. прих. І невдовзі нас привітало славне Опілля. У Рогатині мандрівників уже чекали Ґенеральний начальник житлового відділу друг Ярема (він же - Ґенеральний капельмайстер оркестри Багаття) і Ґенеральний обозний і великий конюший друг Богдан. (Щоб не отримати напімнення від Шефа другого відділу ґенерального штабу Багаття, далі не надокучатиму вам переліком інших ґенеральних). Розмістились в ізоляторі школи-інтернату (а де ще поселити нашу буйну компанію?), помолились у храмі, покріпились у парохіяльному «Карітасі» – і до справ: у гімназії св. Володимира Великого відкриття, звіти (про це підготую вам окремого листа), затвердження звітів, абсолюторій, вогник. Нічого надзвичайного, бо сюрпризи чекали наступного дня. Нас усіх!

Суботній ранок почався Службою Божою в храмі Різдва Пресвятої Богородиці. Після сніданку – екскурсія до музею, де частина експозиції присвячена нашому дубово-користому другу Пендзлю, всесвітньо відомому  і мало знаному в Україні графіку Володимиру Балясу. Справа чести куреня зберегти й поширити геніяльний творчий доробок Пендзля й пам’ять про нього.

Далі - екскурсія до церкви Зішестя Святого Духа, що вразила всіх. Це одне з тих місць, де забуваєш про час. ( 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Святого Духа, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО^[).

Тоді - виставка робіт Пендзля у гімназії. (Вибачайте, друзі, що до кабінету директора ми так і не дійшли. Наступного разу виправимо цю помилку). По тому згадували, як збирати-розбирати телевізор (ну, з того відомого анекдоту). Незапланована точка, але без неї – ніяк, з огляду на вечірні сюрпризи, що чекали на друзів.

По обіді – прогулька на славну Осову поляну. Перед церемоніялом прийняття нових членів куреня чекав квест, з котрим вони успішно впорались (Ластівко, щиро дякую твоїй невичерпній енергії й творчій фантазії).  Не описую, бо це секрет куреня. Тим більше, для 39 жолудя і квест, і церемоніял будуть зовсім інші. Друг Скок як Коровий Кум пов’язав друзям курінні хустки. Разом з хустками вони отримали курінні псевдо: Ярема - Бук Корінням Догори й Богдан - Штрих. І нарешті запалала ватра. Біля неї обрали нове Верховіття й трохи помріяли про рік прийдешній.

Нове Верховіття Дубової Кори:

Кора Вікового Дуба (курінний) – Скок

Скрипуча Пила (писар) – Ластівка

Муравель (скарбник) – Вирвизуб

І традиційне:

Скачи, друже Скоче, бо так курінь хоче…

Ластівко, пили, щоб ми були…

Вирвизуб – щоб не забракло ні вгорі, ні внизу…

Їхали до Рогатина з думкою повернутись на Осову наступного літа, і не оминути нагоди відвідати Золоту.

Не забути згадати, що цього дня ми мали приємність зустрітись з акредитованими на Великому Багатті Амбасадорами другом Петром, другом Василем і другом Іваном.

Після традиційно смачної вечері продовжили працю в приміщені «Карітасу». Мали важливу справу – зміни до «Книги законів і звичаїв ДК». Вони на часі, бо «Дубове Листя», котре колись, у далекому 1948 –у, було лиш самостійними гуртками, нині є підготовчим куренем УСП. Працю над книгою продовжимо в тих частинах, які треба далі опрацювати. Не залишили ми поза увагою і наш «Шум» - чи йому бути і яким? А ще - дружнє спілкування, обмін думками, спогади.    Вогник, «Сіріли у сумерках…», іскра… Навіть тільки заради цього вартує подолати сотні кілометрів. На жаль, не було з нами друзів і подруг з «Дубового Листя». Лемко погодився бути й надалі їм за Гайового.

У неділю брали участь у Євхаристії в старовинній церкві Св. Миколая. Після Служби пом’янули всіх наших, хто відійшов на Вічну Ватру, героїв Небесної Сотні й усіх, хто життя своє поклав у боротьбі за волю й незалежність України.

Сніданок, закриття, прощання. Потрусили дуба, зраділи подарункам – книжці Олександа Сича – і в путь!

На жаль, на зворотній дорозі не змогли відвідати цвинтар дивізійників, спочатку мусили їхати поволі, бо дорога була доволі слизька, а  тоді довелось надолужувати, щоб приїхати вчасно.

Наступного року постараємось:

-              Підготуватись до створення станиці Ірпінь – Раківка, а може й створити.

-              Завершити виготовлення й освятити курінний прапор і знамено.

-              Співпрацювати з підготовчим куренем УСП "Дубове Листя" (спільний випуск «Шуму», скайп-конференції, вишколи з командної взаємодії, ідеологічний, самозарадності, впоряду та інші).

-              Панахида у роковини смерті Журби. Хай цей день стане днем памʼяті всіх наших, що відійшли на Вічну Ватру.

-              Гаївки у Раківці. Запросити новацтво, юнацтво і ДЛ.

-              Вечір памʼяті Журби в «Українському селі» у травні. 2 дні (пʼятниця – субота), з наметами, змаг, ватра. Випустити брошуру про Володимира з його статтями, роздумами, світлинами.

-              Допомога від «Залізного фонду» роям, гурткам і куреням, з котрими співпрацює курінь, а, по змозі, й іншим.

-          Мрія: літо, Осова поляна, підтабір сеніорів.

-              Велике Багаття у вересні на Соколі, бо до 1 жовтня треба звітувати Крайовій булаві.

-              17 листопада 2015 р.Б. - 94 річниця битви під Базаром. Дводенний змаг, теренівка. Готує ДЛ, ми – долучаємось.

-              Малі Багаття проводити щотримісяці, якщо не вдається зустрітись, то проводити дистанційно.

-              Випускати «Шум ДК» щоквартально. Нагадувати всім, щоб надсилали дописи  зі своїми новинами (різними, більшими й меншими, навіть – родинними й особистими, свої  думки, розважання, побажання, роздуми про Пласт, про курінь, про Державу, про все актуальне й важливе).

-        Не лінуватись дописувати до курінного блогу: http://dubova-kora.blogspot.com і сторінки наших куренів у ФБ: https://www.facebook.com/groups/dubovakora.dubovelystia/?ref=ts&fref=ts

-       надсилати новини, повідомлення, прохання тощо до нашої групи: dubova-kora-j-lystja@googlegroups.com

-              Продовжувати пошук нових членів, від центру на схід, захід, південь, північ.

-              Місячна вкладка в Дупло – 15 гривень.

Вибачайте, у 2 сторінки не вклався. Знову дивуюсь мудрості наших засновників, котрі відмовились від протоколів. Ну, наступного року дещо з тут написаного перечитаємо, й, щиро вірю, у Сірка очі не позичатимемо.

Дубе, кріпись! За Новий Люд!

Зі щирим пластовим дубово-користим привітом

Скок, Кора Вікового Дуба