Про 13 Курінь УПС "Дубова Кора"

13 Курінь УПС „Дубова Кора"

Курінь УПС „Дубова Кора" створився 25 квітня 1948 р.Б. в місті Ганновері на британській окупаційній зоні Німеччини. Його затверджено 28 червня 1948 р.Б. і надано йому число 13 (щоб відверталося від нас усяке лихо, нам дозволено було вживати число 1Є). Основниками Куреня були сім пластунів сеніорів, а саме: д-р Теодосій Крупа (Вуж-з-обтятим-хвостом), д-р Юрій Левицький (Люлька), Ірина Матла (Пила), мґр.Олександр Матла (Балаган - перший курінний), д-р Василь Плющ (Ведмідь), інж. Володимир Шехович (Мацьку) і д-р Антін Шутка (Іцик). В дуже скорому часі до ДК вступили майже всі пластуни сеніори-самітники британської зони.

Курінь має свою „Книгу законів і звичаїв Дубової Кори", згідно з якою ДК об'єднує „зверифікованих пластових сеніорів, які не ламаються під час бурі". „ДК прагне активної служби в загальному житті та виховує там дух побратимства". Курінь видає (неперіодично) курінний листок під заголовком „Шум Дубової Кори - хроніка нашого життя”. Покійний Начальний Пластун Сірий Лев писав: „Ця хроніка буде не тільки спомином і пригадкою праці для пластових ідеалів членам 13-го Куреня УПС „Дубова Кора", але й поважним вкладом в історичну літературу Пласту в британській зоні Німеччини в рр. 1945-1949, бо Пласт у британській зоні - це в великій мірі діло членів 13-го Куреня УПС”. І дійсно, без усякого перебільшення можна сказати, що майже всю працю в Пласті на британській зоні провадили члени Дубової Кори.

Дубова Кора стала швидко відома серед пластової братії. Між Друзями ДК знаходимо, між іншими, таких: д-р Осип Бойчук - Яйко, ЛЧ, д-р Атанас Фіґоль - Танґенс-котанґенс-фі, ЛЧ, інж. Володимир Ерденберґер - Дуку, ЧК.

ДК має багате в символіку назовництво ступенів членства і постів курінної команди (Верховіття ДК). Основною прикметою ДК була її соборність: серед її членів був скаут з 1913-го року зі східного Поділля (д-р Василь Плющ), пластуни з Київщини (Микола Карпинич -Шершень, Ніна Карпинич - Новачка та Корній Курилко - Каторжник), пластунка з Лівобе­режжя (Людмила Базилевська-Левицька - Цапок: батько з Полтавщини, мати з Чернігівщини), пластуни з Волині (мґр. Сергій Іллюк-Параграф і Ксаверій Уласевич) та з Буковини (Марта Стрілецька - Тріска), були священики (о.Семен Їжик - Китаєць і о. Осип Каменецький - Будзік), були люди з дипломами, були й без дипломів; були лікарі й ветеринари (д-р Василь Плющ - Ведмідь, д-р Олег Волянський - Боян, д-р Іван Подриґуля - Нехрист, д-р Теодосій Крупа - Вуж-з-обтятим-хвостом, д-р Володимир Помірко - Чух-чух), були мистці (Володимир Баляс - Пендзель), були й художні невігласи; були професори університетів, були вчителі; були греко-католики, були православні. Всіх членів було ЗО.

Д-р Олег Волянський (Боян) зложив текст (разом з Вужем-з-обтятим-хвостом) і мелодію курінної пісні:

В тіні Вікового Дуба

Із палким в серцях завзяттям

Вся зійшлась Кора Дубова

На Великеє Багаття.

Гей, Кора, Кора Дубова,

Що до жартів все готова,

Непохитна і завзята,

В ній козацька кров заклята.

Хоч розійдемось світами –

Не забудем краю скитів,

Навіть в твердості скрижалів

Йому будемо служити.

Гей, Кора, Кора Дубова,

Що до трудів все готова,

Непохитна і завзята,

В ній козацька кров заклята.

Вже горить палає ватра,

Думи всіх далеко линуть,

Бо сьогодні чи теж завтра

В бій підем за Україну.

Гей, Кора, Кора Дубова,

Що до змагу все готова,

Непохитна і завзята,

В ній козацька кров заклята.

ДК старалась доповнювати своє членство молодим наростом і для того намагалась зорганізувати курінь старших пластунів під назвою „Дубове Листя". У курінній команді (Верховіттю) був окремий пост Дятла - опікуна старшопластунських гуртків. Оформлено самостійний гурток старших пластунок „Дубове Листя" (12 членів) - гурткова Лукія Стойкевич і самостійний гурток старших пластунів „Дубове Листя" (8 членів) - гуртковий Дмитро Гаргай. Зокрема в Монреалі, Канада оснувалась стежа ДЛ з 4 старших пластунок. Але розкиненість і розпорошеність членства, як теж їхні змагання улаштувати якось своє життя в нових країнах поселення не дозволяла на якусь більшу діяльність, і самостійні гуртки „Дубового Листя" з часом перестали існувати, що й спричинило брак доросту до ДК. Вдалось тільки придбати до ДК двох членів у Монреалі і чотирьох у Чикаґо.

Членів ДК єднала спільна праця в Пласті на британській зоні, повна, фактична, дружня, пластова толеранція до всіх членів української громади, а зокрема до пластунів, незважаючи на їхнє територіальне походження, політичні переконання чи віровизнання. Це соборний курінь УПС під кожним кутом. Але прийшов час переселення. Дубовокористі опинились у різних країнах: Цейлон, Австралія, США, Канада, Німеччина. Спільна праця в Пласті на британській зоні при­пинилася, а тісний зв'язок, що існував між Дубовокористими, перемінився на зустрічі тільки дея­ких членів (Мале Багаття) та на обмін листами (Павутинням) чи телефонами. Великі Багаття {курінні ради) можна було робити тільки кореспонденційним шляхом. Слід було знайти нову спільну працю, щоб Курінь не розпався. По роках, потрібних для улаштування на нових місцях поселення у зовсім відмінних умовинах, Дубова Кора взяла була на себе обов'язок допомоги українським студентам у Бразилії та Аргентині, куди зібрано й вислано значні суми грошей.

Крім того поодинокі члени куреня працювали (і працюють) у громадському, політичному, церковному житті чи на різних позиціях у Пласті, пам'ятаючи про свою пластову присягу працювати для добра України та українського народу всіма своїми вмілостями та спроможностями. Багато членів вже померло, а деякі опустили пластові ряди. З первісної сімки основників при житті залишилось тільки двох, а саме теперішній Кора Вікового Дуба (курінний) Вуж-з-обтятим-хвостом і теперішня Скрип'яча Пила (писар) - Люлька. Сьогодні курінь має 7 членів розсіяних світами та 4 членів в Україні, що створили Вишгородську діброву 2006 року Божого.

Гайовий Володимир Скоробський (Журба) родом із Київа, дятел (суддя) о.Сергій Прудко (Скок) теж із Київа, скрипуча пила (писар) Ігор Потеряйко (Вирвизуб) з Ірпіня та муравель (скарбник) Юля Жданович (Ластівка) родом з містечка Ічня на Чернігівщині