Мій курінь

Подруга Діброва (пл.сен.пр. Тетяна Асадова, ДК)

"Засновники "Дубової Кори", які заклали курінні традиції у Британській зоні Німеччини, і не мріяли, що їхній курінь так бурхливо розвиватиметься в Україні... Особливо в ті роки, коли, прощаючи одне одного на Вічну Ватру, рахували, "скільки нас лишилося". Будьте гідними їхніми наслідниками. За новий люд!", - це написала мені Оля Свідзинська. Дякую, Олю. Буду гідною.

Думаю, що все ж таки вони мріяли і сподівалися, вони знали, що так буде.

Кожен з засновників мав порядкове число 7, це дивне число... і от - нам 70. Ми витримали і зберегли себе. Починається новий етап у житті нашого куреня.

Уже вгамувалися емоції і я можу спокійно згадувати свої відчуття від Ювілейного Великого Багаття. Берегтиму це... Зараз я хочу написати про те, що для мене мій курінь. Здається, що він завжди був у моєму серці. Тут все рідне, кожен запис в Книзі Законів і Звичаїв знайомий. Для мене це звичне і зрозуміле, ні на хвилину я не мала сумнівів, що моє місце тут. Шум Дубових Листочків повернув мене в рідний курінь.

Так, обіцяю, я буду гідною. Ми завжди матимемо, кому сказати наше "Дубе кріпись", робитиму все, щоб завжди був той, хто відповість "За новий люд!"

Про ЮВБ замість протоколу

Раківка, столиця Дубової Кори, 22 червня 2018 р.Б.

Дубе, кріпись!

Дорогі дубово-корі друзі й подруги!

Як ви знаєте, протоколів ми не ведемо, але кілька слів для історії треба залишити. Позаяк «Книга Законів і Звичаїв ДК» приписує мені також інформаційне діловодство, то й слово за словом, як жолуді на шнурок, нанизаю ті слова, а ви в нашому «Шумі» перечитайте їх. Одразу скажу, що той «Шум» буде особливий – ювілейний. А який саме – побачите. Або так – самі побачите.

Отже, 15 -17 червня 2018 року Божого в Рогатині й на Соколі верещало Ювілейне Велике Багаття  1Ɛ-ого куреня УПС “Дубова Кора”.  Участь у ЮВБ  взяли всі дубово-корі й кандидати з Київа та Кривого Рогу, численні гості.

Перша сесія відбулась у п’ятницю ввечері, в Рогатинській гімназії ім. св. Володимира Великого (вул. Т. Шевченка, 1). Власне, мандрівна київо-ірпінсько-раківська група почала перетрактації вже в дорозі. Графік ЮВБ напружений, а мені важливо було почути думки друзів щодо плянів на наступний рік.

Приїхали в Рогатин із запізненням, але це дорога…  Радісна зустріч, розтаборування, смачна вечеря – і до праці. Помолились, затвердили рамовий порядок, поклали жолуді в капелюх і почали.

Кора Вікового Дуба зачитав спогади з минулорічного Великого Багаття – що плянували, що вдалось, що ні. Зокрема:

-           ЮВБ відбувається – слава і честь усім, хто долучився до підготовки;

-           спільно з «Дубовим Листям» провели КВДЧ в Кривому Розі;

-           дистанційно - одне Мале Багаття (скористались можливостями, що їх надає «Київстар»);

-           дистанційна телефонічна конференція з кандидатами в курінь;

-           з’явилось перше число «Шуму ДК – ДЛ»;

-           плян роботи з ДЛ узгодили. Але надалі треба дуже постаратись, щоб не тільки узгоджувати, але й виконувати запляноване;

-           сканували курінний архів;

-           підготовлений до освячення курінний прапор;

-           підвищено ступені до сен.дов. Ластівці та Скоку;

-           виготовили курінні хустки для нових членів (подяка Ластівці й Скоку за внесок до Дупла, п. Людмилі й Лемкові за роботу).

-           придбали необхідні елементи однострою (подяка Ластівці за внесок до Дупла).

Не вдалось:

-           Випустити брошури про історію куреня та його видатних членів.      Щоправда, великий матеріял опрацьовано й розміщено на наших ресурсах;

-           на жаль, не подужали бодай одне число курінного «Шуму»;

-           не розглядали питання про курінні однострої;

-           провести спільний з ВЛ вишкіл «Доброволець»  для старших пластунів і сеньйорів на базі Навчального центру УДА;

     -     підготовка до відновлення табору УПН "12 місяців" звелась до кількох розмов по телефону.

Всі члени куреня розказали про свою працю за півроку. Не зупинятимусь на цьому. Сподіваюсь, зможемо прочитати в «Шумі».

Кілька слів від друга Крука з «Дубового Листя»:

1. Кошти на центр повернемо, як тільки повернуть чиновники.

2. Просимо обрати Гайовим ДЛ друга Скока.

3. Узгодити календарний план заходів ДК і ДЛ. Чекаємо на ваш календар.

4 Запрошуйте пластунів ваших станиць, паланок та гуртків на заходи ДЛ.   Адекватних ст.пл. агітуйте вступати в ДЛ.

5 Запрошуємо всіх на табір «Соловейко». Пропонуємо на базі нашого табору провести табір Висота для УПС.

6 Шум ДЛ можна знайти на нашому сайті (http://dl13.com.ua)

7 Пропонуємо ДК подати в булаву друга Скока на відзначення Орденом вічного вогню, Святого Юрія.

Муравель, як завжди, звітував лаконічно. Вирівняв вкладку куреня в ГПБ за 2014 – 2017 рр.Б. Зараз у Дуплі 1800 грн. з них 600 – готівкою. Нагадав, що Дупло завжди порожнє, але, як і раніше, зобов’язуючих внесків ми не маємо, а кожний поповнює в міру своїх можливостей. Щоб реалізувати ті чи інші проекти, оголошується збірка.

Видатки Дупла Дубової Кори затвердили.

Звіт «Залізного фонду ім. Теодозія Крупи» заслухали й затвердили.

Скок повідомив, чому не всім, як плянувалось, підвищено ступінь до сен.дов.

Трошки поспівали. «Прапоре наш» і курінну пісню в її автентичному звучанні. Дякуємо Букові, котрий таки знайшов ноти «Прапора», заграв і нас повчив співати.

Опісля дубово-корі залишились самі. Наступне питання (прийом нових членів) мала розглядати тільки Стара Кора, бо Зелена – Гук – ще не помолоділа.

Одностайно вирішили прийняти в курінь, надати ступінь Зеленої Кори і корові імена:

пл.сен.пр. Олені Чорній – Синиця, порядкове число 40

пл.сен.пр. Тетяні Асадовій – Діброва, порядкове число 41

пл.сен.пр. Сергію Лопушанському – Оптімаль, порядкове число 42

пл.сен.пр. Наталі Сільтєєвій – Шервуд, порядкове число 43

(Заприсяження ще попереду, але тут записую так, як буде на момент церемоніялу прийняття).

На цьому перша сесія завершилась, але не для Бука, Щтриха, мене і Гука, котрому допомагали розвішувати плакати для гутірки про історію українського війська.

Друга сесія розпочалась у неділю, 17 червня, після Служби Божої і освячення курінного прапора (хорунжий – Гук, підхорунжі – Бук і Ластівка).

Абсолюторій - дали.

Верховіття ДК - обрали:

Кора Вікового Дуба (курінний) – Скок.

Скрипуча Пила (писар) – Бук-догори-корінням.

Муравель (скарбник) – Вирвизуб.

Вибори Суду Дубової Кори.  Говорили-балакали, сіли та й заплакали. Суддю маємо - Скрипучу Пилу,  а про двох членів забули. Надолужимо дистанційно.

 «Шум Дубової Кори – хроніка нашого життя». 

«Шум ДК». І ще раз: «Шум ДК». Має бути!!! Дякуємо подрузі Шервуд, котра погодилась відповідати за підготовку й випуск. Повертаємось  до первісної ідеї: кожний член куреня надсилає на її адресу:

sherwoodnats@gmail.com

дописи зі своїми новинами. Різними: більшими й меншими, навіть – родинними й особистими, свої  думки, розважання, побажання про Пласт, про курінь, про Державу, про все актуальне й важливе. Протоколів ми не ведемо і «Шум ДК» - єдине інформаційне джерело про курінь і про нас із вами. Хто через 50 – 100 років пам’ятатиме, що писалось на тих інтернет сторінках? Годину треба витратити, щоб знайти новину, оприлюднену тиждень тому. А друковане слово житиме. Постараймось, щоб перше після ЮВБ число з’явилось на початку липня.

Обрання Гайового для «Дубового Листя». На прохання ДЛ курінь погодився, щоб я і надалі був за Гайового. А я вже своєю владою призначив Синицю Ґенеральним вікарієм для ДЛ.

Плян праці на наступний рік. Вирішили не «розтікатися мислію по древу», не вписувати нічого, що хочеться зробити, але – реально – не подужаємо. А записане виконати так, як належить після т.1 Пластового закону.

•      Перше після ЮВБ Мале Багаття провести на Крайовому з’їзді. В подальшому, якщо тяжко зустрічатись, використовувати скайп і телефон. 

•      Велике Багаття провести на таборі «12 місяців» (варіянти: «Соловейко», «ВиСоТа»). Орієнтовно – друга половина липня 2019 р.Б. Точні час і місце визначимо.

•      Узгодити з ДЛ взаємну участь у вишколах і акціях. «Зруб», «Базар», «Крин», «Слід», «Трикутник смерти». Паланка Рогатин – «Шлях до Легіону». І таборах: «Гарт волі», «Поліська Січ», «Соловейко».

•      Разом з «ДЛ» - КВДЧ для Січеславської округи.

•      Участь у XX КУПО.

•      Провести апробаційний крайовий новацький табір «12» місяців».

•      Панахида (поминання всіх дубово-користих, котрі відійшли на Вічну Ватру).

•      Допомога таборам, вишколам, гурткам і роям від «Залізного фонду».

•      Просити всіх активно долучатись до інтернет-ресурсів куреня, відвідувати й поповнювати їх.

•      Щотримісяці випускати «Шум ДК».

•      Продовжити роботу з архівом куреня.

•      Підготувати пропозиції про доповнення і зміни «Книги Законів і Звичаїв ДК», вчасно розіслати їх і розглянути на наступному Великому Багатті.

Із заплянованого, але не виконаного:

§   Вишкільний Сеньйорський табір «ВиСоТа» (пам᾿яті Журби), для прихильників, що хочуть вступити в УПС. Крім нас його ніхто не зробить. Подумати, чи зможемо наступного року провести «ВиСоТу» як сеніорський підтабір біля «Соловейка»?

Різне.

-           Бук поцікавився, чи ніхто не ввійшов до Статутної комісії Крайового з’їзду. Заторкнув актуальні питання – необхідна реорганізація Пласту, зміни Статуту й структури, чітке окреслення мети. Просили Бука підготувати статтю для «Шуму», щоб ми могли між собою обговорити й виробити спільне рішення. Я зазначив, що ці питання піднімались неодноразово. Навіть певні рішення приймались, але далі рішень справа не пішла. Маємо чудові роздуми Журби про це, опублікуємо в «Шумі», як і інші важливі матеріяли.

-           Я повідомив, що зголосився до Видавничої комісії XX КУПО, щоб просувати друк пластового молитовника, що його зараз редагую.

-           Діброва просила провести КВДЧ на Січеславщині. Дуже треба. Треба визначитись із часом і місцем (швидше за все – вже восени), просити про поміч «Дубове Листя», але й самим не пасти задніх.

-           Я запропонував повернутись до автентичного курінного шеврона. Бук доповнив – можна ввести кілька шевронів за ступенями. Час від Зеленої Кори до Молодої – півмісяця, від Молодої до Старої – рік. Чи варто так часто міняти шеврони? Можливо треба внести відповідні зміни до «Книги Законів і Звичаїв ДК». Ще порадимось.

- Діброві доручили підготувати для всіх інструкцію про гугл-диск- що воно таке і як ним користуватися.

Наприкінці з рамена всіх дубовокористих щиро дякую:

Гуртку юначок «Ластівки» за сумлінне виконання пастової присяги.

Друзям з «Дубового Листя» - Круку, Туру і Першій – котрі пожертвували «Трикутником смерти», щоб бути з нами.

пл.сен.пр. Наталі Пилипів, Гр. - Ґенеральному інтендатну харчового корита, і цим усе сказано.

 ст.пл. Івану Зварчуку,ОЗО, референту УПЮ Івано-Франківської округи  - барду й побратиму.

ст.пл. Романові Пилипіву – за вкрай важливу працю й допомогу. Чекаємо в Тіні Вікового Дуба.

пл.сен.дов.Василеві Лукашу, ЦМ– за підтримку й змістовну екскурсію музеєм на Соколі.

пл.сен.пр. Петрові Ткачівському, Голові Окружної пластової старшини Івано-Франківської округи - доброму другу й позаштатному курінному фірману.

пл.сен.дов. Оксані Василик, Гр., директору Івано-Франківського дитячо-юнацького Пластового центру – за участь у ЮВБ та привітання.

Тетяні Петрів, директору Музею-садиби Миколи Угрина-Безгрішного, філії Музею мистецв Прикарпаття - за чуйне серце, любов до рідного міста й Пласту,  прекрасну екскурсію.

Ігореві Васильовичу Доронюку, директору Рогаинської гімназії ім. Володимира Великого - доброму господрю, який прихистив нас.

Працівницям гуртожитку Рогатинської гімназії за турботу й смачні страви.

Іванові Олексійовичу Верешку, Голові Рогатинської районної оранізації Спілки офіцерів України - за привітання і співпрацю з пластунами.

пл.сен.пр.Тарасові Прудку,ВЛ,  і пл.сен.пр. Антоніні Прудко,Rt – за сюрприз.

І всім-усім, хто розділив з нами радість Ювілейного Великого Багаття!

Отак, клусом-клусом, дуже а дуже стисло…І скільки жолудів нанизалось? Так отож! Тепер розумієте, чому категорично відмовляємось від протоколів. Закінчу популярним: що міг –зробив. А ви, друзі й подруги, доповніть вашими спогадами.

За Новий Люд!

Скок, Кора Вікового Дуба

Ювілейне - друг Будзік

(церква в Космачі)

о. Осип Каменецький – Друг Будзік, ДК

Ввійшов ув історію куреня, маючи на курінній відзнаці 9 жолудів. Важливо, що в «Щумі ч.1» він згадується не просто як пл.сен., а як скм.-скавтмайстер, а це треба було заслужити. Брав участь у таборі «Гуляйполе» ще як неоформлений член куреня, але уряд мав поважний: Ґенеральний полевий духовник  і, одночасно, ґенеральний будильник сумління сплячого сеньйорського братства, і, кажуть, «виконував своє завдання блискуче: сеньйори під час усіх нарад дрімали на пекучому сонці, за виїмком того часу, коли зам-ком-не-політ-рук читав протокол з Білєфельду (бо тоді всі спали, мов побиті)».

«Іспит» на вступ до куреня успішно склав 4 лютого 1949 р.Б. Читаємо про це в «Шумі»: «Прийшла черга на о.Каменецького... Дорогий наш Будзік (пластове ім’я з сеньйорського табору ”Гуляйполе”) прекрасно вив’язався зі свого завдання. Беручи до уваги його духовний стан, він перебував свою пробу в поважній формі. Мав розвинути ширше 13 точок, які мали б бути внутрішним законом Дубової Кори. Слідкуючи за словами Будзіка, перед нашими очима з’явився величавий собор Київської Софії з її великою центральною копулою і 12 побічними. Всі копули разом зображують символічно Христа і 12 апостолів. Будзік кінчить словами: „Куреневі Дубової Кори бажаю рости до слави Софійського Собору”. 13 точок перетворив о.Каменецький у одну 13 точку... І так, як міцно прикріплені бічні копули до великої, так і наші друзі повинні творити один міцний ланцюг довкруги свого Дубового Верховіття, а наша „Книга Законів” має бути невідлучним товаришем у житті кожного з нас...»

Згадаємо ще, що служив Службу Божу на таборі в Еррель і брав участь у Першому Великому Багатті.

Водночас знаємо про друга Будзіка так мало, що навіть не можемо сказати, коли він народився і помер. Народився в місті Марії – Маріямполі на Івано-Франківщині. Скупі згадки в мережі:

- вчився, ймовірно, в Заліщанській вчительській семінарії на Тернопільщині ( у 1936 р.Б. реорганізована в гімназію);

 - довголітній парох Космача на Гуцульщині;

- на еміграції перебував в англійській зоні у Німеччині;

- після закінчення Другої світової війни - парох у провінції Манітоба (Канада).

У посмертній згадці про нього читаємо: «о. Осип в особистому житті був дуже скромний, товариський, жертвенний на добродійні цілі та до самопосвяти відданий своїй церкві й народові. В кожній парохії, де довелось йому бути, організував церковні братства й сестрицтва, церковні хори, а церкву прикрашував вишивками народного мистецтва, килимами та образами святих, праць українських мистців. Брав активну участь у читальнях Просвіти, кооперативах, молодечих організаціях і особливо в Пласті. Сам належав до сеньйорського куреня ,Дубова кора". Кожного року літом, находив площі в Космачі і Прустурах в Карпатах на літні табори для пластової молоді. В Канаді був довгі роки членом Ради Пресвітерів Вінніпегської архиєпархії». Високопреосвященніший Митрополит Кир Максим Германюк казав, що о. Осип: «був справдішнім українським патріотом на ділі, а не на словах».

 Згадаймо брата нашого Будзіка – пл. сен. Юліана Каменецького, видатного галичанина, пластуна, педагога, українського громадського діяча. А тому згадаємо, що його життя було пов’язано з Рогатином. 1923 р.Б. він завершив навчання в Карловому університеті у Празі і став учителем історії в гімназії «Рідної Школи» в Рогатині, де пропрацював 18 років. Був за голову рогатинської філії товариства «Учительська громада». Також організував протиалкогольне і протинікотинове товариство «Відродження», був редактором журналу товариства. Крім того, в Рогатині організували Товариство охорони воєнних могил, звели пам'ятник героям українських визвольних змагань на місцевому цвинтарі.

Більше про одного з братів друга Будзіка (другий теж став священиком) можна прочитати за посиланням:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Каменецький_Юліан

Ювілейне - друг Китаєць

Ювілейне – друг Китаєць

Напишу кілька слів про ще одного нашого героя – о. Семена Їжика, друга Китайця. У першому «Шумі» знайдемо небагато відомостей про нього, бо, коли творився курінь, він уже емігрував з Ганноверу до Канади. Але маємо многоцінне джерело – його книгу «Сміх крізь сльози».  

http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/5335/file.pdf

Перегляньте. Ні, не перегляньте – прочитайте! На стор. 6 побачите фото отця, на стор. 164 згадуються Матла і Шехович. А на стор. 168 і далі – про відродження Пласту й життя молоді, не тільки пластової, на таборах.

Народився митрофорний протоієрей Семен 19 березня 1913 р.Б. в с. Нижнє Висоцьке Турківського р-ну Львівської обл. Богословські студії здобував у Перемишлянській  духовній семінарії (нині Польща).  Висвячений на диякона в червні 1939 р.Б., а 19 травня 1940 р.Б. блаженний Григорій Лакота, єпископ-помічник Перемишлянської єпархії УГКЦ  і ректор семінарії, висвятив його на священика. Молодий ієрей служив на парафіях у Галичині. І добре служив, бо у вересні 1943 р.Б.ним зацікавилось гестапо. Тоді ареш, тюрьма і до 1945 р.Б. він перебуває в концентраційних таборах. Краще, ніж о. Семен, я не розкажу про це. Читайте на стор. 52 – 130.

У Канаді служив у різних парафіях, зокрема в українській  церкві Христа Царя у Вінніпезі (1993–1995рр.Б.). Понад 25 років був душпастирем парохії в Парках біля Лакпорту (Манітоба). 1968 р.Б. отримав від Патріярха Йосифа Сліпого  титул каноніка. У Вінніпезі  був за капеляна і члена керівного складу українських культурних і політичних організацій. За одними джерелами – член, за іншими - Голова Антибільшовицького блоку народів, Генеральний секретар Світової  ліги українських політв’язнів. Видавав український католицький тижневик «Поступ» та дитячий журнал «Мій приятель». Директор і ведучий радіопрограми «Голос церкви» (згодом «Голос України», 1950–1995 рр.Б.), продюсер та ведучий щотижневої української телепрограми (Вінніпеґ, 1977–95 рр.Б.).

На Вічну ватру ревний душпастир, добрий пластун і патріот відійшов 9 червня 1996 р.Б.  Був громадянином Австро-Угорщини, Польщі, Канади і ніколи – України. Але ціле своє життя ревно служив їй. І Богові.

Молитвами дубовокористих ієреїв за час їх земного життя духовно зростала й міцніла «Дубова Кора». Просімо Господа, щоб серед нових членів куреня були й ті, хто продовжуватиме їх справу.

Ювілейне - друг фон Чух-чух

д-р Володимир Помірко – друг  фон Чух-чух

Знаємо про пл.сен. Володимира Помірка дуже мало. З дубовокористими він від літа 1948 р.Б.

Наприкінці серпня активно долучився до табору «Трипілля» в Еррель біля Мунстер-Ляґер. Третього вересня, на закінчення табору, заясніла остання ватра і всі заспівали, коломийку, що її уклав Чух-чух:

„Ой, Трипілля, ой, Трипілля,

Жаль нам за тобою,

Ми нераз тебе згадаєм

З щирою тугою...”

А в числах 4 – 9 вересня того ж року був на славному сеньйорському таборі «Гуляйполе» в Люнебурґер Гайде. Хоча в реєстрі записаний, як неоформлений, отже, ще не член куреня. Але в проводі табору посідав поважний уряд Ґенерального обозного і великого конюшого. Саме завдяки барону фон Чух-чуху(саме так, бо шляхетського роду) в традицію куріних таборів увійшли, крім репет, трипети, квадропети і квінтопети. Восени зголошує проводові ДК своє бажання приєднатись до куреня і 14 листопада отримує, разом з іншим 9 кандидатами, згоду. А 4 лютого 1949 р.Б., на Малому Багатті в часі Загального З’їзду Пластунів Англійської Зони, мужньо пройшов церемоніял прийняття. У «Споминах» читаємо про це: «Встає з крісла наш незрівняний смішака пл.сен. Помірко. Став, випрямився і жде на свій присуд. Це вже приблизно 12 година ночі! Помірко має знайти горнятко, наповнити зимною водою і принести. Знаючи місцеві обставини, це не була така проста справа. Та по обличчі Помірка промайнула легка усмішка, думав, мабуть, що це все! Вдарив зап’ятками: „наказ” – і відійшов... За коротку хвилю з’явився в дверях зі своєю роззброюючою усмішкою і з горнятком свіжої води. Та це не був кінець. „Помірко, піди з цим горнятком на гору до кімнати 11, де сплять сеньйорки. Чи сплять, чи ні, застукай, увійди до кімнати, підійди до ліжка Наді Глинянської і скажи; „прошу випити цю воду”. Більше ні словечка!”

Треба було побачити міну Помірка. Постояв хвилину мовчки і спитав: „Чи направду маю так зробити?” Острий погляд і слова: „Помірко, обернись, кроком руш на другий поверх!” Підніс благально очі вгору, глибоко відітхнув і пішов... Чекаємо... Минають хвилини... і ось перед нами Помірко знов. Обличчя усміхнене, хоч трошки заклопотане. „Наказ виконано, половина води випита”. Сердечний сміх друзів заглушив дальші слова Помірка. В прибіжищі „сеньйоріт”, з яких деякі вже спали, а деякі дрімали, зробилося маленьке замішання з приходом Помірка. Одна з них, я назвала б її Цокотуха, „засипала” біднягу Помірка дощем слів: „що Ви собі думаєте, як так можна, не даєте нам спати, що це все значить”... Одначе Надя зорієнтувалась, що це якісь пластові жарти, спокійно надпила воду і передала горнятко Поміркові. А що він не виконав зовсім правильно свого завдання (забагато говорив і виправдувався) - це виявилось другого дня рано. Але Помірко боронився завзято і відпирав усі наступи. Все ж таки пробу перейшов.» І отримав 10 жолудів на курінну відзнаку.

Ще трохи знаємо про участь фон Чух-чуха у Першому Великому Багатті куреня, що відбулось на терені «Трипілля» під час пласт-зонального табору в червні 1949 р.Б, де гідно асистував на Службі Божій пластовим сеньйорам отцям Побігушкові та Каменецькому –Будзіку, ДК. Десь мають зберегтися світлини з тої Служби. А вже восени, перед виїздом до Канади, перебував у транзитному таборі.

Стільки довідуємось з «Шуму ДК. ч.1».

Кілька коротких доповнень про друга Володимира з інших ресурсів:

ветеринарний лікар, заступник голови Шікаґського відділу ОбВУА (Об'єднання бувших Вояків Українців Америки). Широко знаний пластовий діяч, народний робітник і церковний муж довір'я, член Братства св. Андрія при новозбудованому соборі св. Володимира і Ольги. Умів, завдяки своїй вдачі, здобути собі велике коло приятелів. Служив у польській армії та потрапив до німецького полону на початку другої світової війни.

Відійшов на Вічну ватру 7-го квітня на 69 році життя. Похований на українському цвинтарі св. Миколая. У похороні взяли участь шість священиків, між ними о. монс. І. Прокопович з Дірборн біля Дітройту, близький кревний покійного.(«ВІСТІ КОМБАТАНТА», КВАРТАЛЬНИКА ОБ"ЄДНАННЯ БУВ. ВОЯКІВ УКРАЇНЦІВ В АМЕРИЦІ, БРАТСТВА КОЛ.ВОЯКІВ 1-ОЇ УД УНА).

http://komb-a-ingwar.blogspot.com/2014/09/

Розпалення Ювілейного Великого Багаття 2018

До: Дубово-користих друзів і подруг

Справа: Ювілейне Велике Багаття 2018

СКОБ!

Дорогі друзі й подруги!

Через 10 днів у Рогатині й на Соколі палатиме наше Ювілейне Велике Багаття. З рамена Верховіття Дубової Кори, як той, хто в Україні має честь називатись Кора Вікового Дуба, кличу всіх Дубово-користих, усіх прихильників куреня і братній курінь «Дубове Листя» розпалити його о 18-й год. 15 червня 2018 р.Б. в Рогатинській гімназії ім. св. Володимира Великого за адресою: вул. Тараса Шевченка, 1.

Вибачайте, що не надсилаю повідомлення за місяць часу наперед, як годилось би. Про ЮВБ всі добре знають, активно готуємось, але формальну справу треба виконати.

Рівночасно знову позичаю у Сірка очі та прошу вибачити, що не надсилаю кожному, як належиться, шматок дубової кори.

Не забудьмо свої курінні відзнаки (див. тт.8 і 9, Розділ 12 «Книги законів і звичаїв ДК)!

Пропоную розглянути наступні питання в такому порядку:

П’ятниця, 15 червня 2018 р.Б., о 18:00  в гімназії:

1.Звіт Кори Вікового Дуба.

2.Звіти всіх членів і аналіз праці за рік, що минув.

3.Звіт Муравля.

4.Затвердження видатків Дупла Дубової Кори.

5.Звіт «Залізного фонду».

6.         Підвищення ступенів у курені.

7.         Прийом нових членів.

На Соколі після церемоніялів:

8.         Абсолюторій.

9.         Вибори Верховіття Дубової Кори.

 - Кори Вікового Дуба, що робить Вітер у Дубовій Корі та виконує функції курінного та діловода зв’язку й інформації;

б) Скриплячої Пили, що виконує обов’язки судді та писаря;

в) Муравля, що повнить обов’язки скарбника та господаря.

10.       Вибори Суду Дубової Кори (Скрипуча Пила і два члени з числа Молодої та Старої Кори).

11.       «Шум Дубової Кори». 

12.       Обрання Гайового для «Дубового Листя».

13.       Плян праці (напрямні) на наступний рік.

14.       Різне.

А щоб краще верещалось на ЮВБ – додайте ваші думки, пропозиції (пишіть, телефонуйте!!!).

NB! Пропозиції до т. 13

·         Малі Багаття: де?, коли?, використання Скайпу. 

·         Велике Багаття: коли? де?

·         Вишколи: ДЛ – «Зруб». «Базар», «Крин», «Слід», «Трикутник смерти». Паланка Рогатин – «Шлях до Легіону» (наша участь?).

·         Табори: «Земля Героїв», «Поліська Січ», «Соловейко».

·         Разом з «ДЛ» - КВДЧ.

·         Участь у Крайовому з’їзді та XX КУПО.

·         Апробаційний крайовий новацький табір «12» місяців».

·         Панахида (поминання Журби і всіх дубово-користих, котрі відійшли на Вічну Ватру).

·         Допомога таборам, вишколам, гурткам і роям від «Залізного фонду».

·         Активно долучатись до інтернет-ресурсів куреня.

·          «Шум ДК». І ще раз: «Шум ДК». Має бути!!! Знову і знову пропоную повернутись до первісної ідеї: кожний член куреня надсилає Скрипучій Пилі дописи зі своїми новинами, різними: більшими й меншими, навіть – родинними й особистими, свої  думки, розважання, побажання про Пласт, про курінь, про Державу, про все актуальне й важливе). Протоколів ми не ведемо і «Шум ДК – хроніка нашого життя» - єдине інформаційне джерело про курінь і про нас із вами. Хто через 50 – 100 років пам’ятатиме, що писалось на тих інтернет сторінках? Годину треба витратити, щоб знайти новину, оприлюднену тиждень тому. А друковане слово житиме.

·         Продовження роботи з архівом куреня.

·         Знову актуальне питання – спеціалізація куреня.

·         Із заплянованого, але не виконаного:

-       Вишкільний Сеньйорський табір «ВиСоТа» (пам᾿яті Журби), для прихильників, що хочуть вступити в УПС. Крім нас його ніхто не зробить.

-       Спільний з ВЛ вишкіл «Доброволець»  для старших пластунів і сеньйорів на базі Навчального центру УДА.

Орієнтовний рамовий порядок ЮВБ долучаю на наступній сторінці.

В очікуванні радісної зустрічі з вами вітаю всіх щирим пластовим дубово-користим привітом,

         Дубе, кріпись! За Новий Люд!

Скок,  Кора Вікового Дуба           

Дано: Раківка, Столиця Дубової Кори, 6 червня 2018 р.Б.

№	Точка	Місце	Час
15 червня, п’ятниця
1.	Збірка ДК. Початок Великого Багаття	Рогатинська гімназія ім. св. Володимира Великого вул. Т. Шевченка, 1	18:00
	Вечеря	Гімназія	20:00
	Продовження Багаття	Гімназія	21:00 – 22:30
	Ночівля	Гімназія Спортшкола
16 червня, субота
1	Реєстрація учасників	Гімназія	8:30-09:15
2.	Перекуска під час реєстрації (чай,кава)	Гімназія	8:30-09:15
3.	Відкриття	Площа Роксоляни	09:30-09:50
4.	Урочиста академія Програма (див. нижче *)	Гімназія	10:00-11:00
5.	Перерва на каву	Гімназія	11:00-11:30
6.	Пендзель. екскурсія	Музей	11:45-12:15
7	Екскурсія до церкви Святого Духа	церква Святого Духа	12:30-13:00
8.	Обід	Гімназія	13:15-14:15
9.	Виїзд на Сокіл	Сокіл	14:30
10.	Прибуття на Сокіл	Сокіл	19:15
11.	Розтаборування Екскурсія в Пластовому музеї Сокіл		19:15-19:45
12.	Приготування вечері	Сокіл	19:15-20:00
13.	Панахида за пластунами ДК, які відійшли на Вічну ватру, і тими, хто не зломив своїх присяг	Сокіл	19:45-20:00
14.	Вечеря	Сокіл	20:00-20:45
15.	Ватра	Сокіл	21:00-23:00
16.	Програма (див. нижче **)
	.Нічна тиша	Сокіл	23:00
17. .	Церемоніяли	Сокіл	00:00
	Заприсяження
	Прийом у курінь
	2-а сесія Великого Багаття
17 червня, неділя
	Вставання	Сокіл	07:00
	Ранковий прорух	Сокіл	07:15
	Вмивання	Сокіл	07:15-07:45
	Служба Божа Освячення прапора	Сокіл	08:00
	Сніданок	Сокіл	09:00
	Мандрівка на Остодір і в Підлюте у Митрополичі палати.	Остодір, Осмолода	09:30-12:30
	Обід	Сокіл	13:00-13:45
	Закриття		14:00-14:15
	Виїзд	Сокіл	15:00

*Програма урочистої академії

№	Точка програми	Час на виступ	Готує
1.	Коротка історія куреня		Скок
2.	Привітання куреню
3.	Пісня
4.	Про наших героїв
	4.1.Вуж-з-обтятим-хвостом і 4.1.1. Вірш Вужа		???
	4.2. Люлька		Скок
	4.3. Пендзель		Бук
	4.4. Ведмідь		Ластівка
	4.5. Боян  і Чух-чух		???
	4.5.1.     Курінна пісня у виконанні юнацтва
	4.6. Нехрист, Будзік, Китаєць		???
	4.7. Журба		Вирвизуб
	4.7.1.     Співає Журба (відео)
	4.7.2.     Пісні Журби
5.	Оголошення переможців мандрівного змагу «Легенди старого дуба»
6.	Подяка всім присутнім
7.	……………………..

**

Програма ватри на Соколі

Нв попередньому Великому Багатті вирішили, що ватра буде весела. Так і буде! Кожна Діброва отримала завдання підготуватись.