Було колись... Колись ми з Журбою готували ВиСоТу - Вишкільний Сеніорський Табір.
А позаяк програма табору мала включати основи безпеки проведення таборів, мандрівок, моделювання аварійних ситуацій, в які пластун може потрапити, та виходу з них, основи екстримальної медицини та долікарської допомоги тощо, ми збирали матеріяли про першу допомогу. Дещо з того, що зробили, публікую тут, з великою надією, що воно комусь та знадобиться.
Дубе, кріпись! За Новий Люд!
Скок
Дещо
про першу медичну допомогу.
1. Вивихи та розтягнення
2. Змії (отруйні)
3. Зомління
4. Носова кровотеча
5. Опіки
6. Переломи кісток і кінцівок
7. Переохолодження
8. Рани
9. Реанімація
10. Травма ока
11. Хімічні опіки
1. ВИВИХИ ТА РОЗТЯГНЕННЯ
Про вивих у суглобі свідчать:
• Різка деформація в ділянці суглобу, неприродне, вимушене
положення кінцівки.
• Нестерпний біль!
• Неможливість будь-яких самостійних рухів у звихнутому
суглобі.
• Спроба рухати кінцівку в ділянці суглобу неможлива та
супроводжується різким посиленням болю.
Слід пам`ятати, що
вивихи можуть поєднуватися з переломами та ранами сусідніх ділянок кінцівки.
Що робити?
Знерухомити кінівку в ділянці вивиху в такому положенні,
в якому вона є, не намагаючись усунути вивих.
Дати знеболюючі засоби. Не запивати! Якщо зʼясується, що травма – перелом, 2 години не
можна буде робити анестезію.
Не баритися з транспортуванням потерпілого до лікарні.
НІКОЛИ не смикати за кінцівку, не намагатися вправляти вивих
самостійно!
При розтягненні
• У ділянці суглобу помітний набряк, проте зовні суглоб майже
не відрізняється від неушкодженого.
• Біль помірний.
• Рухи в суглобі не обмежені, хоча можуть супроводжуватися
помірним болем.
Що робити?
На ділянку суглобу накласти тиснучу пов`язку (фактично –
знерухомити), котра повинна значно обмежувати рухи в ушкодженому суглобі.
По можливості, забезпечити спокій потерпілому. До суглобу
можна прикласти холод.
Дати знеболюючі.
Інколи дуже важко відрізнити розтягнення від “незначного” перелому кістки
поблизу суглобу. Тому, за найменших сумнівів, консультація лікаря не завадить.
2. ОТРУЙНІ ЗМІЇ
За зовнішніми ознаками відрізнити отруйну змію від неотруйної досить
складно. Як правило, отруйні змії мають щілиноподібну “котячу” зіницю, проте є
винятки. Якщо ви не впевнені з якою змією маєте справу, ви повинні вважати її за
отруйну !
В Україні найчастіше можна зустріти гадюку звичайну. Це отруйна змія 60 –
70 см завдовжки. Колір гадюк – від сірого до чорного, характерна ознака - темна
зигзагоподібна смуга вздовж тіла.
Гадюка ніколи не нападе першою, але буде змушена захищатися, якщо її не
помітити чи необережно зачепити. Тому:
Ніколи не підходьте до змії, навіть якщо вам здається що
вона мертва.
Дивіться собі під ноги, коли йдете!
Не просовуйте руку в нори, кущі, під каміння, якщо не
бачите, що там є.
Подбайте про взуття (цупкі, шкіряні черевики чи чоботи).
Пам`ятайте – змії можуть заповзати в одяг чи взуття, перевіряйте їх перш ніж вдягнути.
Більшість змій вміють плавати та лазити по деревах.
Коли побачили змію, зберігайте спокій, не робіть різких рухів, повільно
відійдіть назад. Уникайте двобою !
У двобій вступайте лише тоді коли він неминучий. У змії вразлива потилиця.
Намагайтесь завдати їй одного сильного удару, краще палицею. Поранена змія дуже
небезпечна !
Якщо змія вкусила...
У 30 – 40% випадків укус отруйної змії не супроводжується вприскуванням
отрути. Особливо небезпечними є укуси в шию, обличчя. Небезпечні зміїні укуси
для дітей. ПІСЛЯ УКУСУ ЗМІЇ ВСІ ЗУСИЛЛЯ СПРЯМУВАТИ НА ІММОБІЛІЗАЦІЮ
(ЗНЕРУХОМЛЕННЯ) ПОТЕРПІЛОГО ТА ЙОГО НЕГАЙНЕ ТРАНСПОРТУВАННЯ ДО ЛІКАРНІ.
1. ЗНЕРУХОМИТИ ПОТЕРПІЛОГО.
Забезпечити абсолютний спокій вкушеній ділянці тіла (на вкушену кінцівку
накласти імпровізовану шину). Забороняється сидіти, вставати, ходити.
2. Якщо до найближчої лікарні
можна дістатися протягом ~ 5 – 12 годин,
-- НЕГАЙНО ТРАНСПОРТУВАТИ ПОТЕРПІЛОГО в лежачому положенні ! (Звісно, якщо
транспортування взагалі буде можливим.)
3. Якщо ви знаходитесь далеко
від населених місць чи транспортування абсолютно неможливе, – ПОВНІСТЮ
ЗНЕРУХОМЛЕНОГО ПОТЕРПІЛОГО спостерігати 2 години. Якщо протягом двох годин стан
потерпілого залишатиметься цілком задовільним, не з`являться ознаки отруєння, -
можна вважати, що укус не був отруйним. З місцем укусу поводитись, як зі
звичайною раною.
ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ: тривалий нестерпний біль в рані, навіть незначний
набряк в місці укусу, набряк вкушеної кінцівки, підшкірні крововиливи,
будь-який висип на тілі, загальне нездужання, слабкість, запаморочення,
головний біль, нудота, блювота, біль в животі, пронос, погіршення дихання,
задишка та інші незвичні, негативні прояви, що виникли після укусу.
При появі ознак отруєння, знерухомленого потерпілого негайно транспортувати до лікарні.
За будь-яких обставин, навіть при задовільному
самопочутті потерпілого та відсутності ознак отруєння, намагайтеся доставити
його до лікарні протягом доби, якщо це можливо.
Завжди
дбайте про допомогу. Не сподівайтесь лише на власні сили.
Якщо транспортування потерпілого нездійсненне або ви дуже далеко від населених
пунктів ...
1. Знерухомте потерпілого.
2. Можна давати пити.
3. Забезпечте сховище, вогонь,
воду.
4. Подбайте про допомогу,
подавайте сигнали біди ...
Подальший розвиток подій передбачити важко. Не здавайтеся!.
ВАЖЛИВІ ЗАУВАЖЕННЯ
• Будь-який набряк кінцівки, що виник під час мандрівки, без
видимої причини, повинен розглядатися, як зміїний укус.
• Якщо змія вкусила в обличчя, шию або, незалежно від місця
укусу, розвивається набряк шиї та/або погіршення дихання, необхідно виконати
ін`єкцію одного з препаратів – Дексаметазон; Преднізолон, Гідрокортизон, які
бажано мати в аптечці.
• НІКОЛИ НЕ НАКЛАДАЙТЕ
ЖГУТ !
• НІКОЛИ НЕ ДАВАЙТЕ
БУДЬ-ЯКИХ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ !
• При укусах небезпечних тропічних змій може застосовуватися
невеликий, поверхневий надріз шкіри (до 5 мм.) та відсмоктування отрути з рани.
Цей метод застосовується лише протягом перших 5 хвилин з моменту укусу. Проте,
доцільність таких дій є сумнівна.
КРАЩЕ ЗРОБИТИ МЕНШЕ А ТО Й ЗОВСІМ
НІЧОГО, НІЖ СВОЇМИ НЕПРАВИЛЬНИМИ ДІЯМИ ЗАВДАТИ НЕПОПРАВНОЇ ШКОДИ !
3. ЗОМЛІННЯ. НЕПРИТОМНІСТЬ
До зомління можуть призвести перегрівання, перебування в душному
приміщенні, емоційні чинники тощо. Інколи непритомність може бути проявом
серйозних захворювань.
При зомлінні людина блідне, з`являється холодний піт, запаморочення, різка
слабкість і людина непритомніє. Дихання та серцебиття не порушуються.
Що робити?
Покласти потерпілого на спину, горизонтально, з дещо
піднятими ногами.
Розстібнути комір чи звільнити від одягу, що стискає.
Забезпечити доступ свіжого повітря (якщо це сталося в
приміщенні.)
Обтерти обличчя, шию хусткою, змоченою в холодній воді.
Якщо зомління спричинене перегріванням в жаркому
приміщенні – відразу винести потерпілого на свіже повітря. Якщо ж перегрівання
сталося надворі – занести потерпілого в прохолодне приміщення чи в тінь. Крім
вказаних заходів, дати пити вдосталь холодної води чи холодних напоїв, АЛЕ, лише тоді, коли потерпілий
опритомніє та зможе сидіти.
Зазвичай, швидко настає покращення самопочуття, і вказаних заходів цілком
достатньо.
Викликати лікаря
якщо:
• Самопочуття не покращується протягом 7 – 10 хвилин.
• Наявні будь-які ознаки, за якими можна запідозрити якісь
захворювання (головний біль, біль в грудях, животі тощо).
4. НОСОВА
КРОВОТЕЧА
Носова кровотеча виникає при травмах носа, а також може з`являтися
самостійно при певних захворюваннях. Проте, досить часто носова кровотеча
виникає без видимої причини.
Що робити ?
Посадити потерпілого. Голова дещо нахилена вперед.
Затиснути ніздрі, стискаючи ніс збоків пальцями на 10
хвилин.
Після зупинки кровотечі не видаляти згортки крові,
уникати посиленого носового дихання, фізичних навантажень протягом кількох
годин.
Звернутися до лікаря якщо:
• Кровотеча не спиняється протягом 15 хвилин.
• Кровотеча неодноразово повторюється.
• Кровотеча є наслідком значної травми голови.
• Кровотеча значна та супроводжується стіканням крові по
задній стінці глотки.
При значній кровотечі, котра не спиняється вказаним способом, та
неможливості швидко надати лікарську допомогу, ніздрі потерпілого необхідно по
можливості глибоко та щільно виповнити смужками бинта довжиною 25 – 30 см. та
1,5см. завширшки. Зважати, щоб потерпілий не захлинувся кров`ю, яка стікає в
глотку. Негайно транспортувати до лікарні.
5. ОПІКИ
Опіки з`являються в результаті дії на шкіру гарячої рідини, пари,
розпечених предметів, відкритого вогню, сонячних променів тощо.
Що робити?
Вивести потерпілого із
зони небезпеки, загасити одяг, що горить.
Негайно, не знімаючи
одягу, занурити обпечену ділянку тіла в холодну воду на 15 – 30 хв. – це суттєво
зменшить біль та зменшить обсяг ураження.
Не припиняти охолодження
водою, обережно звільнити уражену ділянку від одягу (одяг краще не знімати, а
розрізати). Ділянки одягу, що прилипли до шкіри, не віддирати, а обрізати по
краях, залишаючи на місці.
Дати будь-які знеболюючі
засоби з аптечки.
Накласти чисту, суху
пов`язку (не туго, для запобігання потрапляння в рану бруду). Уражену кінцівку
знерухомити.
Дати пити багато солодкого чаю, ледь
підсоленої води.
Вирішити питання про
необхідність транспортування потерпілого до лікарні.
НІКОЛИ
• НЕ давати алкоголю!
• НЕ відривати шматки одягу, що прилипли (їх треба залишати під
пов`язкою).
• НЕБАЖАНО проколювати пухирі на шкірі.
• НЕ змащувати обпечену шкіру. (Неправильне використання сучасних
протиопікових засобів лише зашкодить!)
Для лікування незначних, поверхневих опіків зазначених заходів цілком
достатньо. При глибших опіках, коли на обпеченій шкірі з`являються пухирі,
бажаною є консультація лікаря. Обов`язково транспортувати до лікарні
потерпілого треба якщо:
Опік глибокий – шкіра
набуває білуватого, жовто-коричневого чи чорного кольору, втрачає больову
чутливість.
Опік значний – площа опіку
приблизно дорівнює площі десяти долонь потерпілого.
Незалежно від глибини,
опік розташований на обличчі та шиї, на кистях, на ступнях чи на статевих
органах.
Опіки відкритим вогнем,
отримані в закритому приміщенні, - є велика ймовірність ураження дихальних
шляхів димом.
За будь-яких обставин,
якщо стан потерпілого не покращується.
Підчас транспортування до лікарні потерпілому треба давати знеболюючі,
давати багато пити.
6. ПЕРЕЛОМИ КІСТОК КІНЦІВОК
Про наявність перелому кісток кінцівок
у потерпілого можна напевне говорити при виявленні хоча б однієї з наведених
ознак:
·
Деформація та/або
вкорочення кінцівки.
·
Незвичне, вимушене
положення кінцівки.
·
Рухливість в незвичному
місці.
·
Неможливість самостійних
рухів чи опори на кінцівку.
Слід зауважити, що інколи вказані ознаки виявити не
вдається, потерпілого турбує лише сильний біль та набряк в місці травми. В
таких випадках важко відрізнити перелом від звичайного забою. За будь-яких
сумнівів, краще надати допомогу. як при переломі та транспортувати потерпілого
до лікарні.
Що робити?
ü
Знерухомити ушкоджену
кінцівку. Обов`язково знерухоміти два найближчі
суглоби (вище та нижче місця перелому).
ü
Дати будь-які знеболюючі
засоби.
ü
Дати пити (воду, чай,
тощо), проте, це не повинно затримувати транспортування потерпілого до лікарні.
Коли в місці перелому є рана, що сягає
до кістки, такий перелом називається відкритим. Відкриті переломи є більш
небезпечні та потребують негайної лікарської допомоги. Перш ніж знерухомлювати
кінцівку, треба накласти на рану чисту тиснучу пов`язку
для зупинки кровотечі.
При виявленні значної рани
кінцівки, після зупинки кровотечі бажано кінцівку знерухомити, навіть при
відсутності ознак перелому.
При будь-яких травмах кінцівок слід звертати увагу на
здатність потерпілого рухати пальцями травмованої кінцівки та на чутливість
шкіри нижче місця травми. При порушенні відчуття дотику, затерпненні, занімінні
кінцівки чи при неспроможності поворухнути пальцями, - якомога швидше
транспортувати потерпілого до лікарні!!! Допомогу надати, як при переломі.
Кінцівку
знерухомлюють, примотуючи до неї за допомогою бинта, пасків, мотузок та
ін. дошки, лижі, гілля тощо.
Ногу фіксують у випростаному положенні, потерпілого
транспортують на саморобних ношах. Руку фіксують на хустині, згинаючи її в
ліктьовому суглобі на 90 градусів, при задовільному самопочутті потерпілий може
пересуватися самостійно.
7. ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ
Увага!
Переохолодження – безпосередня причина СМЕРТИ !
Цей загрозливий стан може настати за умов тривалого
перебування людини при температурі середовища менше +14 С.
Переохолодженню сприяють: втома, недостатньо теплий
та/або мокрий одяг, сильний вітер, висока вологість повітря, голод. Дуже швидко
переохолодження настає при перебуванні в холодній воді.
Як
розпізнати появу переохолодження?
БУТИ УВАЖНИМ! Постраждалий може не відчувати погіршення самопочуття,
його поведінка може стати неадекватною, “дивною”, він може поступово стати
млявим, сонним, повільно та неохоче відповідати на запитання, мова
сповільнюється, порушується координація рухів – потерпілий необережний, часто
спотикається, час від часу з`являється сильне тремтіння. Якщо вчасно не надати
допомогу, потерпілий непритомніє, “засинає”, та згодом помирає.
Що робити?
1. ЗУПИНИТИСЯ!
(При будь-якому навантаженні організм витрачає багато тепла).
2. Подбати
про допомогу (послати витривалих учасників мандрівки до найближчого населеного
пункту, подавати сигнали біди тощо).
3. СХОВИЩЕ !
Всіма можливими в даній ситуації засобами створити сховище від вітру, холоду,
опадів, попередити подальші втрати тепла.
4. Забезпечити
наявність вогнища, гарячої води всіма можливими в даній ситуації засобами.
5. Дати
потерпілому гаряче питво, шоколад, згущене молоко (якщо потерпілий притомний).
6. Пам`ятати
про інших учасників мандрівки, запобігати їх переохолодженню.
7. ТРИВАЛИЙ
ВІДПОЧИНОК! Якщо допомога взагалі прийде та ви маєте достатньо надійне сховище,
достатній запас їжі та води – ЧЕКАТИ НА ДОПОМОГУ! Якщо такої надії немає, -
вирушати до найближчого населеного пункту, безпечного місця тільки після
тривалого відпочинку.
Як
відігрівати потерпілого?
Замінити
весь мокрий одяг.
Сісти
щільним колом довкола потерпілого.
Найбільш
витривалий роздягається та лягає з потерпілим в один спальний мішок.
Давати
пити гаряче та їсти.
Прикладати
тепло (напр.: пляшки з гарячою водою) до шиї, під пахви, між стегна. Якщо
гарячої води нема, зігрівати теплом свого тіла.
НЕ
ЗДАВАТИСЯ !!!
НІ В
ЯКОМУ РАЗІ:
• НЕ вживати жодних алкогольних напоїв !
• НЕ розтирати шкіру !
• не
поспішайте транспортувати постраждалого чи кудись йти без ТРИВАЛОГО відпочинку
та повноцінного зігрівання.
Як
запобігати переохолодженню?
Не
перевтомлюватися, відсипатися.
Їсти,
пити протягом дня.
Мати про
запас шоколад, згущене молоко, цукор.
Брати
теплий одяг, навіть влітку.
Взимку
йти вдень!
Нехай
інші знають про ваш маршрут (про всяк випадок).
Обов`язково
мати карту, компас, знати куди йти по допомогу в разі нещасного випадку.
8. РАНИ
Небезпека поранення зумовлена:
• кровотечею,
яка може бути значною;
• можливим
пораненням внутрішніх органів, нервів, сухожилків тощо;
• можливим
нагноєнням рани;
• можливим
розвитком правця, гангрени.
Окрім того, при загоюванні рани можуть утворюватись грубі
рубці.
Тому, щоб своєчасного виявити та лікувати можливі
ускладнення, - БУДЬ-ЯКУ РАНУ ПОВИНЕН
ОГЛЯНУТИ ЛІКАР.
Що робити?
Посадити
чи покласти потерпілого, звільнити ушкоджену ділянку тіла від одягу, оглянути
рану.
Якщо
кровотеча незначна –
1. Промити рану розчином перекису водню або чистою
водою.
2. Шкіру
навколо рани змастити спиртом чи розчином йоду.
3. Перев`язати
рану стерильним бинтом або чистою тканиною.
4. Транспортувати
потерпілого до лікарні.
Якщо
кровотеча значна – негайно накласти на рану тиснучу пов`язку. (Кровотеча мусить
бути зупинена!) Транспортувати потерпілого до лікарні або викликати допомогу.
ВАЖЛИВІ
ЗАУВАЖЕННЯ
Найголовніше
при наданні першої допомоги при ранах – зупинити кровотечу!
Для огляду рани одяг можна не знімати, а розрізати.
Жгут не накладати !!! ( ЛИШЕ при ампутації чи
розчавлюванні кінцівки можна тимчасово перетиснути кінцівку жгутом (мотузкою,
паском, тощо), котрий затягується до повної зупинки кровотечі.) Під жгут
покласти записту із зазначенням часу, коли він накладений.
Якщо в рані є стороннє тіло (уламок деревини, скла,
металу, тощо), на рану накласти чисту пов`язку, транспортувати потерпілого до
лікарні. Видаляти стороннє тіло
небезпечно.
Якщо рана (навіть незначна) розташована на шиї, грудній
клітці, животі – є велика ймовірність ушкодження внутрішніх органів. Негайно
транспортувати до лікарні.
Незначні, поверхневі порізи, подряпини можна лікувати
самостійно, щоденно обробляючи шкіру навколо рани йодом чи спиртом. Рану
тримати під чистою (бажано стерильною) пов`язкою.
Біль, набряк, почервоніння навколо рани може свідчити про
її нагноєння. Звернутися до лікаря.
КОЖЕН мусить РЕГУЛЯРНО проходити ПОВНИЙ КУРС протиправцевих
щеплень!!! Інакше, навіть при незначних
пораненнях потерпілому треба звернутися до лікаря для проведення термінової
вакцинації!
9. РЕАНІМАЦІЯ
Тяжкі травми чи захворювання можуть призвести до зупинки
серця і дихання та смерті людини. Оживлення можливе, якщо розпочати ефективне
штучне дихання та масаж серця протягом кількох хвилин з моменту зупинки серця,
коли людина знаходиться в стані так званої клінічної смерті.
Ознаки клінічної смерти:
1. Відсутність
пульсу на судинах шиї.
2. Відсутність
самостійних дихальних рухів.
3. Непритомність.
4. Широкі
зіниці.
Що
робити?
1. З`ясувати
наявність пульсу на судинах шиї, самостійного дихання, звернути увагу на зіниці
потерпілого.
2. Покласти
потерпілого на спину на тверду поверхню (на підлогу); розстебнути (розірвати)
одяг, що стискає; бажано розташувати ноги потерпілого в підвищеному положенні
3. Забезпечити
прохідність дихальних шляхів. Для цього треба:
1.Очистити рот від сторонніх тіл, слини, рідини тощо.
(Двома пальцями, обгорнутими в тканину, хустку). При значному надходженні
рідини в ротову порожнину зі шлунка – негайно повернути голову потерпілого
набік, щоб рідину можна було видалити.
2. Закинути голову назад.
3. Відкрити рот.
4. Вивести нижню щелепу вперед.
4. Розпочати штучне дихання.
5. Розпочати масаж серця.
10.
ТРАВМА ОКА
Хімічні опіки ока виникають при випадковому потраплянні в
очі подразнюючих речовин – кислот, лугів, розчинників, побутових хімікатів та
ін.
Що
робити?
Негайно промити око великою кількістю води (щонайменше 2
– 3 літри) або під проточною водою.
Накласти чисту пов`язку.
Дати знеболюючі ліки.
Якомога швидше транспортувати до лікарні.
При найрізноманітніших травмах ока потерпілого турбують біль,
сльозотеча, крововилив в око, крововиливи та набряк повік. Можливе погіршення
зору травмованого ока. Консультація лікаря при будь-яких ушкодженнях ока є дуже
бажаною.
Що
робити?
Закапати в око розчин сульфацилу-натрію (альбуциду).
Накласти чисту пов`язку.
Дати знеболюючі ліки.
При погіршенні зору травмованого ока, обовʼязково негайно
транспортувати до лікарні. При підозрі на поранення, розрив очного яблука,
потерпілого транспортують на ношах.
Коли в око потрапляє стороннє тіло:
Промити око великою кількістю води (інколи цього буває
достатньо для видалення стороннього предмета).
Почергово вивертаючи повіки знайти стороннє тіло. Якщо
воно є м`яким (дрібна комаха) спробувати видалити кінчиком згорнутої хустини
(не інакше!).
Якщо стороннє тіло є твердим (піщинка, метал, деревина)
то видаляти його небезпечно. Тоді в око закапують розчин альбуциду
(сульфацилу-натрію), накладають пов`язку, транспортують до лікарні. Те саме
слід зробити якщо м`яке стороннє тіло за якихось причин не видаляється.
11. ХІМІЧНІ ОПІКИ.
Хімічні опіки виникають при потраплянні на шкіру
концентрованих кислот чи лугів. При цьому з`являються біль та ураження шкіри в
місці дії їдкої рідини.
Що
робити?
Найважливіше – негайно промити уражену шкіру великою
кількістю води. (бажано тримати місце опіку під проточною водою щонайменше 20
хв.)
Зняти з потерпілого одяг, на який потрапила їдка рідина.
Після ретельного промивання, допомога надається, як при
звичайному опіку.
По можливості – транспортувати потерпілого до лікарні.
НІ В
ЯКОМУ РАЗІ
• НЕ
промивати уражену шкіру оцтом, розчином соди, лимонною кислотою, тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар