Що таке Пласт В.Скоробський

Уклав пл.сен. Володимир Скоробський “ДК” ЩО ТАКЕ ПЛАСТ?

Мета викладу: подати слухачам чітке розуміння Пласту, що є фундаментами пластової самовиховної методи, що покладено в основу пластового життєвого стилю.

Спосіб подання: шляхом мозкового штурму на основі попереднього викладу про історію Пласту, як організації, з’ясовуємо наступні ключові поняття:

що є організація, що ми розуміємо під терміном українська молодь, що значить самовиховання всебічне, патріотичне. Далі підводимо риску й робимо висновок якою є мета Пласту (5 хвилин)

Допоміжні засоби: маркери, великий папір.

Наступним кроком є подання фундаментів виховної методи способом викладу у формі гутірки із застосуванням зорових образів основних тез (15 хв.).

Наприкінці викладу ставимо три запитання подані в кінці теми для кращого засвоєння матеріялу (5 хв.)

Загальна тривалість розкриття теми (25 хв.)

„Пласт — це організація української молоді для патріотичного, всебічного самовиховання на членів української спільноти."

Організація — це гурт людей. Кожна організація має свою ідею або мету, свою структуру, правила і програму для здійснення мети.

Української молоді...

“Основою майбутнього кожного народу є його молодь. Саме слово “молодь” означає, що йдеться тут про якусь спільноту, складену з багатьох одиниць, а не про поодиноких молодих осіб. Народ, що має багато хлопців і дівчат, які бажають гуртуватись і спільними силами працювати по своїй змозі для свого народу, може бути спокійний за свою майбутність”.(О.Тисовський)

Самовиховання...

Всебічного...

“Наша слухняність перед нами самими, чи перед нами ж вибраними друзями-старшинами, це почуття сили розуму над власними людськими слабостями, це охота панувати колись над життям. Учимось керувати собою, щоб уміти керувати іншими, а то й цілим народом…, б у д у є м о с о б і с а м і н а ш с в і т о г л я д. Не обмежуємось до якоїсь одної ділянки життя. Вправляємо ум і серце, душу й тіло, думку і силу, в и х о в у є м о с е б е с а м і в с е б і ч н о . Оце наше с а м о в и х о в а н н я .”( О.Тисовський)

Самовиховання у Пласті відноситься до всестороннього розвитку: фізичного, інтелектуального, суспільного і духового. Особлива увага надається виробленню провідницьких якостей та вмінь.

Патріотичного...

“Молоді люди, що вміють ставити добро своєї національної спільноти вище особистого, ніхто й ніщо не зможе відірвати від їх народу, хоч і які умови побуту тому сприяли б. Їх на можна б спонукати ніякими користями виректися віри своїх батьків, їх мови і цілої своєрідної і багатої культури, що її народ виплекав упродовж століть. І навпаки, народ, молодь якого не має почуття зв’язку між собою - насправді не має молоді і не має майбутнього, хоч би в нього було багато поодиноких молодих хлопців і дівчат.” (О.Тисовський)

Мета Пласту

Пласт постав як організація для сприяння розвиткові української молоді, для добра українського народу. У Пласті молодь засвоює вселюдські ідеали Правди, Добра і Краси, застосовує їх у життєвому процесі самовиховання та розвиває свої здібності. Кожний народ потребує корисних громадян, які сповняють громадянські обов'язки совісно і беруть ініціятиву в удосконаленні спільноти.

Отже, метою Пласту є сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі; виховати молодь як свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої . національної та світової спільноти, провідників суспільства на ідейних засадах Пласту.

Або коротко можна сказати, що метою Пласту є виховання доброго громадянина.

Мета Пласту реалізується в с а м о в и х о в н і й м е т о д і яка полягає у добровільності членства та поступовій програмі занять.

Фундаменти пластової виховної методи

розглянемо у наступних чотирьох площинах:

в ідейній площині пластової методи,

у площині техніки праці пластової методи,

в організаційній ( устроєвій) площині пластової методи і

в площині, що містить в собі згадані вище три елементи.

Приступаючи до обговорення фундаментів пластової методи, мусимо мати завжди на увазі, що пластові виховні заняття, які для старших є тільки с и м в о л і ч н и м и представленнями певної дійсности, для юнака творять п р а в д и в и й світ.

В ідейній сторінці пластової виховної методи, маючи постійно на увазі елемент пластового індивідуалізму, беремо до уваги два засадничих чинники:

накладаємо на юнака певні відповідальні обов’язки, що сприяють виробленні його особистости і вимагаємо від нього правдомовности у великі мірі,

ставимо до нього вимогу зробити кожного дня хоч одне пластове добре діло.

Між ці два бігуни поставлені всі інші методичні засоби, вживані в Пласті. Тільки шляхом наложення відповідальности опертої на почутті чести і правдомовності можна перевести з успіхом виховання позитивної особистости. В подальшому, щоб це виховання особистости не довело до її гіпертрофічних виявів як еґоїзм, диктатура тощо, треба його підпорядкувати в етичному аспекті служби для інших. Звідси цей моральний постулат пластового доброго діла.

В площині техніки пластової методи беремо до уваги два головні чинники:

елемент гри;

елемент праці.

Ці два чинники, що подекуди подібні до себе змістом, мають все ж таки різні моральні змісти і через те доповнюють себе та втримують у рівновазі. Як головним завданням гри буде в спосіб для молоді найбільш відповідний виробляти в неї прикмети особистости, то через введення до пластової методи елементу праці виробляється в молоді серйозний підхід до життя та долучає її з допомогою того елементу до спільноти як до цілости.

В площині устроєвій пластової методи маємо три таких елементи:

пластовий гурток,

пластовий курінь,

пластовий однострій і пластова форма.

Роля кожного із трьох чинників є різна.

Пластовий гурток – це середовище, що в ньому виховання особистости поставлене на перше місце і має мати свій найбільш забарвлений вияв.

Пластовий курінь – це середовище для плекання спільнотних відчувань і де особисте привчається підкорюватись вищим потребам спільноти.

Пластовий однострій із своїми відзнаками і зберігання пластової форми лежить у площинах особистого і спільного. Відзнаки пластового знання і пластової служби окреслюють вартість особистого, й однаковістю у н і ф о р м и зв’язують те особисте з цілістю.

У кінці четвертим елементом пластової методи, що вміщує в собі згадані вище три елементи є:

пластова романтика,

пластова спільнота і пов’язаність із нею особистого.

У найзагальнішому виховна метода мусить бути пов’язана з виховними цілями і виховним матеріялом і пристосована до них. У цілях пластового виховання містяться світогляд і характер, які визначаються передусім рухом і діянням з постійними ознаками. Тобто мають у собі елементи волі ( праця) і переживань ( романтика). В подальшому світогляд і характер виявляються у відношенні до нас самих, чи то до інших – і так беруть до уваги спільноту.

У Пласті прийнято методу, що її в цілому окреслюємо назвою с а м о в и х о в а н н я , - тобто методу, де ми є одночасно підметами і предметами виховання. Для наших цілей найважливіше у самовихованні це те, що:

воно опирається на праці і переживаннях у зв’язку із працею, тобто містить у собі елемент волі та емоційний елемент;

воно відбувається в гурті, - ми виховуємо себе й інших, інші виховують себе й нас, тобто наближаємось до поняття спільноти ( спільність цілей і спільність зацікавлень).

Коли ж ми поставимо ці дві питомності пластового самовиховання поряд питомностей світогляду і характеру взагалі ( порядок думок і діяння у відношені до себе й інших), -- то побачимо, що самовиховна метода по своїй суті в згоді із основами світогляду і характеру взагалі ( елемент волі, емоційний елемент та елемент спільноти). Тобто можемо сказати, що самовиховна метода відповідає наміченій цілі

Пластуни не обов’язково мусять мати формальну провідницьку позицію в громаді: вони виконують ролю провідників у кожному місці де вони є, у кожній громадській, професійній чи навіть товариській позиції – прикладом свого життєвого стилю: світоглядом ( ідеалізмом, суспільним глуздом), характером.

В основу пластового життєвого стилю покладено:

Світогляд - це порядок ідей, порядок мислей. Служба Богові й Батьківщині вимагає в першу чергу високих інтелектуальних властивостей. Щоб служити Богові й Україні, треба мати відповідний світогляд, добру фахову підготовку і розвинені формальні здібності інтелекту.

Розвиток цих властивостей і ставить перед собою як своє завдання виховання української молоді.

Світогляд є певна система знань, спираючись на яку, людина може розв’язувати питання про буття як в його основах, так і в окремих явищах.

Світогляд може бути ідеалістичним або матеріялістичним.

Ідеалістичний світогляд за основу буття визнає Абсолютний Дух як першу причину й найвищу мету всього існуючого. Християнський світогляд будується на засадах віри у Всемогутнього й Всеблагого Бога Творця й Промислителя.

Характерною ознакою ідеалістичного світогляду є віра в безсмертність душі.

Матеріялістичний світогляд стоїть на тому, що існує лише матерія; що психічні процеси є рух або властивість високоорганізованої матерії, що всяке психічне життя припиняється зі смертю тіла.

І традиції нашого народу, і сучасні світові події доводять, що єдиним правильним шляхом у вихованні нашої молоді є вироблення в неї ідеялістичного світогляду на релігійній основі. Тільки на такій основі людина може дати відповідь на питання, що стосуються не лише окремих явищ природи й суспільного життя, а й на питання про буття в цілому.

Тільки ідеялістичний світогляд може бути суцільним і позбавленим внутрішніх суперечностей. Для нас зрозуміло, що такий світогляд може бути побудований лише на християнських засадах.

Ідеалізм каже громадянинові–пластунові вірити в Бога, як Творця всього єства, в ірраціональну суть нації, її історичне призначення її призначення , її змагання , незалежно від практичних видимих ознак чи користей із неї. Він учить любови до Бога та свого ближнього через свою національну громаду.

Суспільний глузд виробляє у пластуна-громадянина почуття приналежности до спільноти, свого місця в ній, привчає до обов’язку працювати для неї. Глузд каже хотіти бути корисним у громаді і для цього готуватись духовно, фізично і практично.

Характер – це порядок дій і послідовність постави супроти своїх власних хотінь і супроти світу; розуміння “міцного характеру” – допомагає реалізувати в житті ідеалізм і суспільний глузд. Як каже народна мудрість: “ Посієш звичку – збереш характер, посієш характер – пожнеш долю.”

Що є основою характеру пластуна ?

Основою нашого характеру (як пластунів) є почуття особистої і національної чести і свідомість своєї вартости з думкою про обов’язок бути корисним для інших, а далі і для суспільства. З цього почутття походить наша впевнена поведінка у відношенні до довкілля.

Найважливіша риса волевої людини є принциповість здібність чітко ставити перед собою певну мету. На шляху до здійснення мети можуть стояти іноді більші або менші перешкоди. В таких випадках волева людина не зупиняється, а вживає всіх заходів, щоб досягнути мети. Отже, розумна упертість в досягненні мети, наполегливість - це неодмінні риси людини з волею і характером. Нарешті, одна із важливих рис вольової людини - це стриманість, уміння володіти собою, не піддаватися випадковим емоціям і аффектам.

Ясний, суцільний світогляд і сильний, послідовний характер – такі основні прикмети повноцінної людської особистости. Вони взаємопов’язані між собою й доповнюють одне одним.

Кожна нормальна людина хоче бути щасливою, шукає вдоволення, заспокоєння цікавости, тощо. Пласт використовує це природне бажання спершу для того , щоб притягнути молоду людину до Пласту, бо пластування дає їй нагоду бути щасливою, бо щаслива людина, успішна особисто, вдоволена, здібна тішитись життям – краще в подальшому пристосована бути корисним, добрим громадянином.

“ Виховання, коли воно хоче щастя людині, повинно виховувати її не для щастя “ -- каже видатний український педагог Ушинський. Зовні парадоксальна, а насправді глибока і цілком правдива думка. Егоїст, що прагне до особистого щастя і тільки думає про нього, ніколи не може бути щасливим. Життя його буде беззмістовним і повним розчарувань. Навпаки, людина, що до самозабуття віддається якійсь ідейній роботі, чи то громадській, чи науковій, чи мистецькій, матиме моральне задоволення навіть при тяжких зовнішніх умовах життя. Пласт дає можливість юнакові, а пізніше дорослій особі відчувати себе щасливим.

Використана література:

О.Тисовський, ”Життя в Пласті”, Нью-Йорк – Торонто, 1969;

”Посібник зв’язкового”, Торонто – Нью-Йорк, 1970;

”Пластовий довідник” ГПБ, 1999;

”Виховний ідеал” проф.Григорій Ващенко, “ Полтавський вісник”, 1994;

”Пластовий індивідуалізм”, скавтмастер Яро Гладкий, “Молоде життя”, 1948.

”Прогулька до Великої Столиці” Гутірка при ватрі про світогляд і характер, др. М. Шлемкевич, видавництво “Пласт”1946\47 .

Статут “Пласт - Національна Скаутська Організація України”.

Запитання

Яка мета Пласту ?

Як мета Пласту реалізується в самовиховній методі ?

Які основні прикмети пластового життєвого стилю ?

Що є основою характеру пластуна ?